З України намагалися вивезти сотню археологічних знахідок

Київські митники затримали сотню археологічних знахідок VIII ст до н.е. - ХІІІ ст н.е.

Про це повідомила Державна митна служба.

Київські митники під час огляду міжнародних відправлень виявили 101 предмет з явними ознаками старовини. Поштові відправлення прямували до Німеччини. Одне із них - з Черкас, а інше - з міста Ічня Чернігівської області. 

Серед виявлених цінностей - стародавня метальна зброя, знаряддя праці та елементи одягу. Предмети митники одразу скерували на експертизу до Національного музею історії України щодо встановлення належності їх до культурних цінностей.

Експерти ідентифікували, що серед виявленого - 15 бронзових наконечників стріл від передскіфського до скіфських часів (VIII-V ст. до н.е.).  До періоду ранньої та середньої бронзи (III-середина ІІ ст. до н.е.) належать чотири знаряддя праці – мідно-бронзові тесла. В давнину їх застосовували для видовбування корит, човнів-довбанок тощо. Також 54 бронзові ремінні пряжки та їх фрагменти віднесено до черняхівської культури (III - початок V ст.). Окрім того, в міжнародному відправленні знаходилося дев'ять залізних наконечників стріл, віднесених до салтівської культури (V-X ст.). Ще 15 предметів експерти визначили як залізні ножі доби Русі (X-XIII ст.). Культурні та історичні цінності вилучили.  

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.