З України намагалися вивезти сотню археологічних знахідок

Київські митники затримали сотню археологічних знахідок VIII ст до н.е. - ХІІІ ст н.е.

Про це повідомила Державна митна служба.

Київські митники під час огляду міжнародних відправлень виявили 101 предмет з явними ознаками старовини. Поштові відправлення прямували до Німеччини. Одне із них - з Черкас, а інше - з міста Ічня Чернігівської області. 

Серед виявлених цінностей - стародавня метальна зброя, знаряддя праці та елементи одягу. Предмети митники одразу скерували на експертизу до Національного музею історії України щодо встановлення належності їх до культурних цінностей.

Експерти ідентифікували, що серед виявленого - 15 бронзових наконечників стріл від передскіфського до скіфських часів (VIII-V ст. до н.е.).  До періоду ранньої та середньої бронзи (III-середина ІІ ст. до н.е.) належать чотири знаряддя праці – мідно-бронзові тесла. В давнину їх застосовували для видовбування корит, човнів-довбанок тощо. Також 54 бронзові ремінні пряжки та їх фрагменти віднесено до черняхівської культури (III - початок V ст.). Окрім того, в міжнародному відправленні знаходилося дев'ять залізних наконечників стріл, віднесених до салтівської культури (V-X ст.). Ще 15 предметів експерти визначили як залізні ножі доби Русі (X-XIII ст.). Культурні та історичні цінності вилучили.  

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.