З України намагалися вивезти сотню археологічних знахідок

Київські митники затримали сотню археологічних знахідок VIII ст до н.е. - ХІІІ ст н.е.

Про це повідомила Державна митна служба.

Київські митники під час огляду міжнародних відправлень виявили 101 предмет з явними ознаками старовини. Поштові відправлення прямували до Німеччини. Одне із них - з Черкас, а інше - з міста Ічня Чернігівської області. 

Серед виявлених цінностей - стародавня метальна зброя, знаряддя праці та елементи одягу. Предмети митники одразу скерували на експертизу до Національного музею історії України щодо встановлення належності їх до культурних цінностей.

Експерти ідентифікували, що серед виявленого - 15 бронзових наконечників стріл від передскіфського до скіфських часів (VIII-V ст. до н.е.).  До періоду ранньої та середньої бронзи (III-середина ІІ ст. до н.е.) належать чотири знаряддя праці – мідно-бронзові тесла. В давнину їх застосовували для видовбування корит, човнів-довбанок тощо. Також 54 бронзові ремінні пряжки та їх фрагменти віднесено до черняхівської культури (III - початок V ст.). Окрім того, в міжнародному відправленні знаходилося дев'ять залізних наконечників стріл, віднесених до салтівської культури (V-X ст.). Ще 15 предметів експерти визначили як залізні ножі доби Русі (X-XIII ст.). Культурні та історичні цінності вилучили.  

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.