Вчені відтворили 3D модель шаманки, яка жила на Полтавщині 4 тисячі років тому

Вчені з Полтави відтворили комплекс поховання шаманки доби ранньої бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.).

Про це йдеться на сайті проекту.

Його автори – команда науковців "Центру охорони та дослідження пам'яток археології" Полтавської обласної ради.
Проєкт має на меті популяризувати історико-культурну спадщину України та Полтавщини на прикладі унікального археологічного комплексу — поховання справжньої шаманки доби ранньої бронзи, а також захоронень, що розміщувалися поруч з нею в одному кургані, і частково були її одноплемінниками.

У 2007 році археологи Центру дослідили майже знищений курган поблизу міста Гребінка на Полтавщині. Саме там було виявлено ряд захоронень катакомбної історико-культурної спільноти, серед яких –поховання молодої жінки з унікальними, промовистими артефактами ритуального призначення, що дозволили атрибутувати цю панянку як шаманку. 

У стародавніх культурах шамани здебільшого поєднували у собі функції як чаклунів, що спілкувалися з племінними духами, так і цілителів, стародавніх лікарів та знахарів. Про досить високий рівень "медичної підготовки" цієї жінки свідчить людський зуб у складі її намиста: найімовірніше, цілителька вирвала його у свого одноплемінника, позбавивши його таким чином сильного болю. 

Перейшовши за посиланням, можна ознайомитись з відтвореною моделлю шаманки з території Гребінки на Полтавщині й дізнатися її історію. Також на сторінці є інформація про предмети з поховання шаманки. Ознайомитися зі вмістом також можна в AR – доповненій реальності.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".