Під час ремонтних робіт на Львівщині виявили 300-річне поховання

Давнє поховання виявили під час ремонтних робіт дороги в Угневі на Львівщині.

Про це у соцмережах повідомив Юрій Крамар.

9 жовтня під час ремонтних робіт дороги Е-14-04 в Угнові екскаватор розкопав невідоме поховання. Наступного дня на цьому місці працювали археологи зі Львова. За попередніми висновками поховання має близько 300 років.

"Цікаво те, що під похованнями глибше археологи знайшли ще давніші захоронення розміщені не типово, тобто північ-південь. Під старим дорожнім покриттям виявлено 25 поховань. Поруч з тими похованнями стоїть давня історична пам'ятка у вигляді високої колони з хрестом. Поховання ніби оточують колону. Отже, довкола колони є якесь локальне чимале захоронення", - написав Юрій Крамар.

На мапі Фон-Міга 1770 року ця колона вже позначена. Щоправда, дорога значно обгинає місце поховання, - зазначив Юрій Крамар:

"Неподалік (70 м на північ) було окописько, тобто єврейський цвинтар, який радянська влада знищила. Поруч, 30 м на південний схід стоїть будівля колишнього повітового суду. На захід від знайдених захоронень стояв дім повітового судді, у якому при демонтажі в 1952 році двоє угнівчан знайшли великий скарб, про який описує професорка Люблінського університету. Але це вже інша загадкова історія Угнова".

Тепер місцева влада має визначити місце ексгумації.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.