На Житомирщині згоріла пам'ятка архітектури кінця ХІХ століття

17 жовтня у селищі Червоне Бердичівського району загорівся будинок культури зі складу історико-культурного комплексу, який забудували українські меценати Терещенки.

Про це на сторінці у фейсбуці повідомив туристичний гід по палацу Грохольських-Терещенків у Червоному Тарас Коновалов.

"Наша пам'ятка архітектури — будинок культури кінця ХІХ століття — просто горить. Хтось його підпалив. Жахливі сцени. Дуже важко на це дивитися", — написав Тарас Коновалов.

За словами краєзнавиці Тетяни Андрійчук, цей будинок збудували наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. В часи Терещенків він використовувався як готель для працівників цукрового заводу та селян, які приїздили на Базар у Червоне. Будинок не є пам'яткою архітектури, втім, каже краєзнавиця, він має цінність як частина спадщини меценатів Терещенків.

Своєму розвитку у середині ХІХ – на початку ХХ століть Червоне завдячує відомій родині Терещенків, які мали там свій палац, цукровий завод, займалися літакобудуванням і розвивали місцеву інфраструктуру.

Будівля, що згоріла, перебуває на балансі місцевого цукрового заводу. З початку 2000-х років її не використовували. 

Під час пожежі вигоріли всі дерев'яні перекриття між поверхами у приміщенні, всі стіни. Від споруди лишилася лише коробка.Через чотири години після виклику рятувальників пожежу було ліквідовано. Внаслідок події ніхто не постраждав.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.