В ЗСУ з’явився батальйон Євгена Коновальця

131-му окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ ЗСУ присвоїли почесне найменування "імені полковника Євгена Коновальця".

Про це інформує пресслужба президента України Володимира Зеленського.

У День захисників і захисниць України, який уперше цьогоріч відзначили 1 жовтня, президент Володимир Зеленський вручив почесні найменування, відзнаки та бойові прапори військовим підрозділам.

Стрічки почесних найменувань присвоїли:

- 5-й окремій штурмовій бригаді Сухопутних військ ЗСУ – почесне найменування "Київська",

- 22-й окремій бригаді Нацгвардії з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав – почесне найменування "Київська Русь";

131-му окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ ЗСУ – почесне найменування "імені полковника Євгена Коновальця".

Євген Коновалець – військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, творець і очільник формації Січових стрільців, комендант УВО, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.