Правозахисника Максима Буткевича відзначили нагородою імені Анни Франк

Полонений Росією військовий та правозахисник Максим Буткевич став лауреатом щорічної нагороди імені Анни Франк від посольства Нідерландів у США.

Про це розповіла Надзвичайна та Повноважна посолка України в США Оксана Маркарова.

Нагороду приїхав отримати за сина батько Олександр Буткевич. 

Маркарова розповіла, що у своїй промові згадала про каштан біля фамільного будинку Франк в Амстердамі, який став символом нагороди. 

"Про каштан, який є символом незламного Києва, нашої столиці, що була окупована нацистами у 1941 році та яку в лютому 2022 року намагалися окупувати російські війська. Саме завдяки таким незламним воїнам, як Максим, нам вдається продовжувати боротьбу за нашу незалежність і за нашу перемогу", – наголосила вона. 

Максим Буткевич вступив до лав ЗСУ в березні минулого року. До цього він працював журналістом на всеукраїнських каналах та британському Бі-Бі-Сі й був співзасновником "Громадського радіо", де також працював журналістом та ведучим у 2013–2014 роках.

Близько 10 років Буткевич присвятив правозахисній діяльності, зокрема входив до правління українського представництва Amnesty international та громадської ради при МВС. Також він був співзасновником правозахисного центру "Соціальна дія", одним із засновників правозахисного центру ZMINA та проєкту "Без кордонів".

У березні 2022 року Максим Буткевич пішов служити в ЗСУ. У червні опинився у полоні під Гірським, що на Луганщині. Так званий суд "ЛНР" 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти обвинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів".

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.