АНОНС: Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича

Презентація соціологічного опитування та наукового дослідження про генерала УПА Романа Шухевича відбудеться 27 жовтня у Києві.

По це повідомив Центр Досліджень Визвольного Руху.

Cкільки українці знають про УПА та Романа Шухевича? Чи все ще стійки совєтські міфи про українську боротьбу? Що думають про внесок УПА у Другій світовій війні та яким має бути вшанування Романа Шухевича сьогодні?

Центр досліджень визвольного руху разом з Український інститут національної пам'яті проведуть круглий стіл, де обговорять соціологічне та наукове дослідження про знання та сприйняття діяльності Української повстанської армії та Романа Шухевича.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Аналітичний звіт "Справа Романа Шухевича: політична міфологія у дослідженнях науковців" підготувала докторка філософії Олеся Ісаюк. Вона показує приклади впливу сформованих совєтською пропагандою міфів та стереотипів на тексти сучасних західних дослідників біографії Романа Шухевича та історії українського визвольного руху. Також Олеся Ісаюк проаналізувала історію формування негативного стереотипу, не оминаючи ролі спецслужб СССР та Росії у його творенні та підтримуванні.

Дослідження створені в рамках проєкту "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація" за підтримки Українського культурного фонду.

Коли: 27 жовтня, о 12:30

Де: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 8/16, наживо та онлайн на платформах Укрінформу

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. 

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.