Віднайдено могилу полковника Армії УНР

На кладовищі міста Абондан у Франції віднайдено місце поховання полковника Армії УНР Івана Кирія.

Про знахідку сповістила на своїй сторінці у Facebook Ліза Іжицька.

"Зробила сьогодні декілька фото могил. Знайшла з українським надписом лише одну Василя Яценко. Але де є "Ъ" вважала що не наші. Але, як зрозуміла зараз, Иванъ Кирей це полковник Української Армії", - йдеться у дописі.

Іван Кирій народився 4 січня 1876 року на Чернігівщині. Отримав військову освіту, служив у Російській імператорській армії.

У 1917 році перейшов на службу до Армії УНР. У 1919 році був начальником частини пороху, хімічного майна та вибухових речовин Головного артилерійського управління Дієвої армії УНР.

Після відступу Армії УНР з українських земель, у 1923 році виїхав до Франції. У поважному віці знайшов прихисток в таборі для біженців (за іншими даними - українському старечому домі) у місті Абондан. Досі дата смерті та місце поховання були невідомі.

Померлих мешканців ховали на місцевому цвинтарі. Там існувала окрема українська секція. З часом договори оренди землі для могил закінчувались, їх не було кому подовжувати та оплачувати. Тож багато могил просто знищили у відповідності до французького законодавства. Частину поховань вдалося перенести на український меморіал у Везін-Шалет.

Утім, кілька українських могил в Абондані такі збереглось. Ліка Іжицька відвідала цвинтар, де віднайшла кілька пам'ятників з кириличними написами. І серед них – могила полковника Армії УНР Івана Кирія.

Завдяки напису на пам'ятнику ми можемо встановити рік смерті полковника – 1953 рік.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.