Найдорожча могила на цвинтарі Монпарнас в Парижі

У 1910 році молода українська анархістка, студентка паризького факультету медицини Тетяна Раш(ч)евська повісилася у своїй студентській кімнаті на вулиці Port Royal. Начебто від надмірної любові. 23-річну дівчину поховали у кутку кладовища Монпарнас. Дівчина зустрічалася з румунським лікарем, а той дружив із скульптором на прізвище Бранкузі. Бранкузі на той момент всього лише один з багатьох учнів Родена. За 200 франків він продає свою скульптуру "Поцілунок" для надгробної стели померлої Тетяни.

 

На фото найдорожча з могил монпарнаського кладовища. Про її історію я дізналася з новин, але хотіла побачити на власні очі.

Отже, у 1910 році молода українська анархістка (за одними джерелами), киянка (за іншими), росіянка (за третіми), студентка паризького факультету медицини Тетяна Раш(ч)евська повісилася у своїй студентській кімнаті на вулиці Port Royal. Начебто від надмірної любові. 23-річну дівчину поховали у кутку кладовища Монпарнас. Її надгробок повернений до кам'яної огорожі. Щоб відшукати —треба добре постаратися.

Дівчина зустрічалася з румунським лікарем, а той дружив із співвітчизником - скульптором на прізвище Бранкузі. Бранкузі на той момент всього лише один з багатьох учнів Родена. За 200 франків він продає свою скульптуру "Поцілунок" для надгробної стели померлої Тетяни.

Минає майже сто років. Бранкузі стає найдорожчим скульптором в історії мистецтва.

Його скульптури продаються на аукціонах за десятки мільйонів. А враховуючи, що створив їх автор всього біля 300, ціни ростуть в геометричній прогресії.

Паризький арт-торговець Гійом Дюамель за допомогою генеалога знайшов російських спадкоємців дівчини. За одними джерелами родичі ніколи й не чули про ніяку Тетяну. За іншими —у них дивом зберігся лист від матері Тані про те, що вона придбала скульптуру у Костянтина Бранкузі за скромних двісті франків. "Поцілунок" на даний момент оцінюють у суму від 50 до 80 мільйонів!

У 2006 році арт-дилер, в надії на швидкий грошовий куш, попросив у Мінкультури довідку про вивіз пам'ятки з території Франції. Тодішній міністр культури відмовився випустити скульптуру Бранкузі за кордон, вважаючи її власністю держави. Згодом скульптуру віднесли до національного надбання, а потім зареєстрували як історичну пам'ятку. Судова тяганина між Францією та спадкоємцями триває вже 15 років!

Родичі, за підтримки зацікавленого арт-торговця, затиснули скульптуру в дерев'яну будку, схожу самі бачите на що. На могилу направлено три камери і стоїть заборона наближатися та торкатися пам'ятника.

Якщо не мені —то хай не бачить ніхто! Культура, що тут скажеш.

Прикметно, що сама могила заросла травою, а фото нещасної Тетяни валяється на землі. За нього ж грошей не пропонують...

Микола Точицький: Путін збирає армію дітей

"Центр журналістських розслідувань" звернув увагу на звіти окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, в яких йдеться про те, що окупанти залучили близько 1000 дітей до загонів, так званої, "юнармії", з метою їх індоктринації та манкуртства по відношенню до всього українського. Дітей будуть готувати до організації допомоги російській армії, а в подальшому - і до участі у бойових діях проти України.

Олександр Зінченко: Польські торговці ненавистю

Нацисти призначили ворогами євреїв, комуністи - багатіїв, польскі праві - українців. Ненависть до українців за десятиліття перетворилася на політичний капітал. І замість опрацьовувати травми минулого польським політикам стало вигідніше паразитувати на травмах минулого. На польському комплексі жертви.

Волинське обласне ветеранське громадсько – культурне товариство "Холмщина": Владу закликають визнати депортації українців Закерзоння злочином комуністичного режиму

Громадські організації, котрі об'єднують депортованих українців та їх нащадків, неодноразово звертались до вищих органів державної влади України з проханням визнати на державному рівні їх депортованими, як це було справедливо зроблено стосовно депортації радянським комуністичним режимом в 1944 році кримських татар.

Юрій Юзич: Співзасновник ОУН – уродженець Києва

Одним із тих, хто в лютому 1929 року створив ОУН був сотник Армії УНР Михайло Антоненко. Доброволець, кулеметник, командир команди піших розвідників. Один із творців «Вільного козацтва» Київщини, Легії українських націоналістів та «Просвіти» у Франції. Воював із більшовиками з листопада 1917 року, зокрема у складі «Запорізької Січі» Юхима Божка та 6-ї Січової стрілецької дивізії Марка Безручка.