Хто зриває створення Національного військового кладовища для поховання загиблих героїв?

18 серпня Український інститут національної пам'яті розмістив на своєму сайті дивний текст під заголовком «Повернення до початкового місця розташування Національного військового меморіального кладовища поряд із Південним кладовищем міста Києва має прискорити його будівництво». Навесні 2023 року Міністерство культури й інформаційної політики запропонувало розмістити НВМК на Броварському шосе поблизу Биківні, але ця ділянка не підходить. Треба, мовляв, повернутися до розгляду ділянок, які пропонувалися раніше. Зокрема, біля Південного кладовища між Вітою-Поштовою і Глевахою. Це, нібито, прискорить будівництво НВМК. Щоб зрозуміти, про що і для чого написаний цей дивний текст, слід нагадати про те, що у ньому не написано.

 

18 серпня Український інститут національної пам'яті розмістив на своєму сайті дивний текст під заголовком "Повернення до початкового місця розташування Національного військового меморіального кладовища поряд із Південним кладовищем міста Києва має прискорити його будівництво".

Не новина, не аналітика, не офіційне звернення чи нормативний акт, а дивне повідомлення. Його зміст зводиться до того, шо давно ведеться робота зі створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК), у 2022 році ухвалено рамковий закон.

Навесні 2023 року Міністерство культури й інформаційної політики запропонувало розмістити НВМК на Броварському шосе поблизу Биківні, але ця ділянка не підходить. Треба, мовляв, повернутися до розгляду ділянок, які пропонувалися раніше. Зокрема, біля Південного кладовища між Вітою-Поштовою і Глевахою. Це, нібито, прискорить будівництво НВМК.

Щоб зрозуміти, про що і для чого написаний цей дивний текст, слід нагадати про те, що у ньому не написано.

Виділення конкретної ділянки для НВМК біля Биківні – не просто "пропозиції МКІП", а норми закону, ухваленого Верховною Радою у травні 2023 року.

Цей закон внесений десятками депутатів від різних фракцій і проголосований одностайно (322 голоси за, ніхто не проголосував проти і не утримався). Ні Український інститут національної пам'яті, ні МКІП, ні міноборони, ні мінветеранів не мали заперечень проти його ухвалення. Навпаки, і парламент, і урядові структури, і Київська міська держадміністрація разом працювали над цим документом і мали консолідовану позицію.

Рішення парламенту відкрило шлях до швидкого створення меморіального кладовища на Броварському шосе поблизу Биківні. Місце правильне з точки зору логістики (поруч з Києвом, зручні можливості дістатися транспортом) та ідеї (поруч поховання жертв репресії і тих, хто зараз захищав свободу).

Що ж сталося, що УІНПу раптом ділянка стала непідходящою, і чому ж про таку важливу річ як ухвалений парламентом закон про її виділення не сказано ні слова?

А сталося те, що Закон, який 8 травня був переданий на підпис президенту, досі не підписаний. Хоча стаття 94 Конституції зобов'язує главу держави підписувати закони або повертати їх з зауваженнями до парламенту протягом 15 днів. А "у разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений".

Цей строк минув 23 травня, тобто три місяці тому. Але закон так і не підписаний. І таке грубе порушення Конституції Володимир Зеленський демонструє далеко не вперше. Пригадуєте, як ми всією країною цілий рік вибивали у президента підпис під законом про заборону ввезення видавничої продукції з Росії? Загалом же таких законів, не підписаних місяцями чи навіть роками, на Банковій лежить уже три десятки.

Тож відповіді на запитання, хто зволікає зі створенням Національного військового меморіального кладовища і яке призначення дивного тексту на сайті УІНП - очевидні і зрозумілі.

Так само очевидна і відповідь на запитання, що робити, щоб, як пише УІНП, "прискорити його будівництво".

Президент має виконати свій конституційний обов'язок і невідкладно підписати ухвалений парламентом закон. Саме це і запустить нарешті довгоочікуване будівництво Національного військового меморіального кладовища. Час припинити зневагу до загиблих героїв.

Олександр Скрипник: КДБ проти відзначення за кордоном Дня створення УПА

Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України свідчать про те, що в радянський період органи кдб не лише всередині срср, а й за кордоном застосовували агентурно-оперативні та ідеологічні методи, щоб повністю витіснити з пам'яті українців День створення Української повстанської армії, який згідно з постановою Української Головної Визвольної Ради зазвичай відзначався 14 жовтня на свято Покрови.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Темні часи. Вінстон повертається

За іронією долі, один з найбільш цитованих політиків у світовій історії Вінстон Черчилль казав, що усі його найкращі вислови вже озвучили давні римляни, а улюблене чтиво неуків – збірники афоризмів. Якщо проаналізовати бібліографію прем'єра 1980–початку 2000-х, то можна легко визначити на формування якої аудиторії були спрямовані ті видання, адже все вартісне тривалий час знаходилось під ідеологічною забороною, як і постать самого Вінстона Черчилля, затаврованого радянською пропагандою "палієм війни" та "реакціонером".

Василь Пачовський: "Позбираймо кости наших героїв кидані тиранами по чужих країнах". Маніфест Василя Пачовського про Національний український Пантеон

"У Київі мусить станути Національний україньский Пантеон, мусим позбирати і зложити в Київі кости усїх своїх борцїв-мучевиків, розсипані по цїлім просторі від Білого до Чорного моря! Мусим поставити сьвятиню з вівтаром ідеї, яка має пронизатися євом всі одиницї нашого народу!"

Катерина Даценко: Хвилина мовчання. Історія щоденного ритуалу

Під час війни – у лісах, криївках – Українська повстанська армія завмирає на "Загальне вшанування трихвилинною мовчанкою пам'яті всіх поляглих вояків УПА та учасників збройного підпілля, які загинули у рр. 1942–1947". Це цитата зі Святочного наказу, в якому є Інструкція відзначення п'ятиріччя Свята УПА, 14 жовтня 1947 року. Але виявилося, що документ від 1947 року – не найдавніший.