У Росії вчителі привітали Путіна листівками з портретом та цитатами Бандери

Інцидент стався з вчителями школи у селі Карцово в Калузькій області РФ.

У РФ готуються вітати президента РФ Володимира Путіна із 71-им днем народження, який відзначатимуть 7 жовтня. Вчителі однієї з російських шкіл вирішили приєднатись до "святкових" заходів і провели урочистий флешмоб. Для цього сфотографувались з табличками, на яких замість Путіна був зображений ідеолог українського націоналістичного руху Степан Бандера.

Інцидент стався з вчителями школи у селі Карцово в Калузькій області РФ. На світлинах та відео видно, як діти та дорослі показують зображення Степана Бандери, маючи на увазі, що це Путін в молодості. На плакатах також наведені цитати Бандери, хоч поруч з ними і є фрази на честь очільника Кремля.

Як повідомляє портал "Зеркало", ініціатором такого пранку виявився білоруський акціоніст Владислав Бохан. Бохан розіслав плакати, з якими треба було сфотографуватись, на яких начебто розміщена "юнацька фотографія" Путіна. Він розіслав свої листи до 30 шкіл Калузької області. При цьому половина повідомлень не дійшла, уточнює він, тому що поштовий сервіс прийняв їх за спам-розсилку.

"У підсумку можна сказати, що із приблизно 15 листів спрацювало чотири… Результат значний, як мені здається. І ніхто не помітив каверзи", - зазначив він.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.