Москва досі боїться Коновальця

2 серпня кремлівські методички почали розганяти на своїх помийках атаку на Євгена Коновальця. Своє «захоплення» тим фактом, що Президент України Володимир Зеленський надав 1 жовтня одному із розвідувальних батальйонів ЗСУ почесне ім’я полковника Армії УНР. Московський «Спутнік» запустив черговий фейк на свою бразильську публіку: «Євген Коновалець був засновником і першим лідером Організації українських націоналістів, яка співпрацювала з нацистами у Другій світовій війні».

 
Вручення стрічки на прапор 131 розвідбату із почесним намйнуванням імені Євгена Коновальця

2 серпня кремлівські методички почали розганяти на своїх помийках атаку на Євгена Коновальця. Своє "захоплення" тим фактом, що Президент України Володимир Зеленський надав 1 жовтня одному із розвідувальних батальйонів ЗСУ почесне ім'я полковника Армії УНР. Із врученням відповідної стрічки на бойовий прапор.

Московський "Спутнік" запустив черговий фейк на свою бразильську публіку: "Євген Коновалець був засновником і першим лідером Організації українських націоналістів, яка співпрацювала з нацистами у Другій світовій війні". Про те, що ОУН громила в Другу світову нацистів і комуністів вони, звісно, не написали жодного слова. Як і те, що тисячі українських націоналістів карались і вмирали, як у гітлерівських, так і сталінських концтаборах.

 
Московський фейк у Бразилії

Далі, більше: "Коновалець у 1930-х роках підтримував зв'язки з німецькою військовою розвідкою Абвер після приходу до влади нацистів у 1933 році. Згодом Коновалець мав дві зустрічі з Адольфом Гітлером, повідомляє офіційний журнал Міноборони Росії". Джерело інформації – вражає. І це ключова інформація в цьому брехливому повідомленні. Яка лиш підкреслює, що Президент України прийняв справедливе рішення.

Бо Коновалець і через пів століття продовжує нищити окупантів. Силою своєї мрії про самостійну і соборну Україну. Згідно з інформацією про 131 розвідбат на сайті ГУР МО – кістяк цього елітного підрозділу становлять вихідці із Донецької та Луганської областей. Сформований розвідбат у 2014 році із добровольців. Вони боролись за Маріоуполь. Вони звільняли Снігурівку у 2022 році. І, очевидно, що як спеціальний підрозділ оперативного командування "Південь" заходитимуть в Крим першими.

Згідно з повідомленням Василя Павлова у одній із соціальних мереж – 131-й батальйон добивався почесного імені Коновальця - 6 років. І лише 4-та спроба офіційного звернення військової частини була результативною. Чому так довго? Очевидно, що був страх московської реакції. Але після 23 лютого "старху не знаю я, не знаю що таке вагання" (цитата з молитви українських націоналістів під проводом Коновальця).

 
Неформальна відзнака 131 розвідувального батальйону

А тепер коротко про те, як Коновалець "зустрічався" з Гітлером. Двічі… Фюрер прийшов до влади в 1933. В наступному році ОУН відповіла за "пацифікацію" поляками Галичини – ліквідувавши основного її організатора міністра внутрішніх справ окупаційної держави. Організаторів цього атентату (замаху) нацисти видали. І заборонили, в тому числі своїм спец-службам, будь-які контакти з ОУН.

Ще у 1929 році Коновалець став громадянином Литви. Країни з подібною до України долею, яка розуміла суть української визвольної війни і підтримувала її. З 1930 року Коновалець переїхав до нейтральної Швейцарії. Звідтіля розбудовував мережу ОУН по всьому світу. Саме тоді розгорнуто потужні організації визвольного руху у США, Канаді, Франції, Люксмбургу і так далі. Тобто у країнах, які стали першими жертвами нацизму і ті, які його врешті перемогли на західному фронті.

Ми до сьогодні ще нічого не знаємо про членів ОУН, які воювали в Армії США та канадських підрозділах британської армії, у французькому русі опору. А таких було чимало. Бо всі члени ОУН проходили військову підготовку, щоб звільнити Україну від окупантів. Вишколювались і жертвували. В середині і кінці 1930-х років саме з цих країн надходило найбільше коштів на діяльність ОУН. Бо "свій до свого по своє".

У 1937 році бойовий побратим Коновальця, вихованець Пласту Роман Сушко налагодив контакти з офіцерами австрійського генштабу. Щоб посилити військову підготовку активу ОУН. Звісно, що це не могло відбуватись без відома "Абверу" - німецької військової розвідки. Шеф якої, підтримував ідею незалежної України.

Нацисти в той період теж почали говорити про формування кордонів "за етнографічним принципом" (планували анексувати Австрію, Судети). І у Канаріса з'явився формальний аргумент допомоги українцям. Як і більшість німецьких кадрових військових високих рангів, він ненавидів нацистів. Був одним із тих, хто готував замах на Гітлера. За що і поплатився життям.

 
Євген Коновалець

Євген Коновалець розвивав ОУН, як силу, здатну відновити незалежність України. А не "придатком" до чиєї небудь розвідки. ОУН в Канаді купляла літаки, щоб готувати українських військових льотчиків. Окрім військового вишколу від німецьких офіцерів (про ключового генерала-вишкільника напишу окремо – був католиком і теж ненавидів нацистів), членів ОУН допомагали навчати литовці.

Коновалець диверсифікував впливи на організацію. А в Лондоні відкрив українське інформаційне бюро, щоб залучити британців до політичного відновлення незалежності України. Саме тому, вже після його смерті, Карпатську Україну відвідало багато британських журналістів. А також член парламенту Веджвуд Бен із Лондону.

Але треба визнати, що були люди, які дуже тісно співпрацювали із нацистми. І проводили зустрічі із Гітлером. Не дві, а більше. Ці люди сиділи в кремлі над Москва-рікою. І саме ці союзники нацистів однією рукою ділили з Гітлером схід Європи, а іншою ліквідовували тих, хто боровся за незалежність України. Саме гітлерівський союзник – Сталін, його чекістська система, убили полковника Армії УНР Коновальця 23 травня 1938 року.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?

Тамара Гундорова: Українознавство, Архів і нація в часи війни

11 липня відбулася церемонія відкриття the Competence Network of Ukrainian Studies, Frankfurt (Oder) - KIU (Berlin) в університеті Віадріна. Публікуємо текстову версію виступу професорки Інституту літератури ім. Т.Шевченка та Прінстонського університету Тамари Гундорової про те, як нинішня війна з Росією руйнує не тільки життя багатьох українців, а й архіви, музеї та бібліотеки.

Петро Шуклінов: Це не спринт, це марафон

Згідно опитування Центру Разумкова значна частина українців підтримують початок переговорів з РФ (44%), але без виконання умов русскіх та Путіна (85%). Ми всі розуміємо, що рано чи пізно будуть перемовини. Можливо цього року, можливо через 10 років. Але прямо зараз перемовин не хоче Путін. Він продовжує вірити, що має шанс перемогти українців і вбити нас всіх. Як Гітлер в останні тижні перед смертю, він існує в межах своєї хворобливої уяви, де танкові колони наближаються до Берліну і перемагають НАТО.

Максим Осадчук: "Втома від війни". Що буде далі?

Скидається на те, що в суспільстві остаточно оформилися дві соціологічно помітні групи, яких породила та живить війна. Справа не в тому, що одні проукраїнські, а інші - колаборанти, зовсім ні. Представники обидвох категорій всім серцем бажають перемоги України та переробки якомога більшої кількості окупантів на хороших росіян. Різниця в уявленнях про те, чим заради цього прийнятно пожертвувати.