IN MEMORIAM: Помер засновник видання «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий

9 листопада на 77-му році життя помер засновник видання "Дзеркало тижня" Володимир Мостовий.

Про це пише "Дзеркало тижня".

"Людина, яка 17 років — з 1994-го по 2011-й — відстояла біля керма нашого видання. Яка створила колектив. Заклала моральний кодекс "Дзеркала" і всі 29 років забезпечувала клімат-контроль у нашій професійній родині. Ми втратили людину, яка мала енциклопедичні знання, унікальне почуття гумору й такту, оптимізм і колосальну віру в Україну", - йдеться у матеріалі.

Прощання із Мостовим відбудеться в суботу о 12:00 у Великому залі київського крематорію за адресою вулиця Байкова, 16.

"Не буде подушечок з орденами. Як журналіст Володимир Павлович не вважав для себе за можливе приймати ласки будь-якої влади. У людини, яка створила перше в Незалежній Україні аналітичне та розслідувальне видання, не буде місця на центральній алеї Байкового кладовища — він залишиться з родиною, в якій завжди черпав сили та віддавав їх Справі, друзям, колегам", - пише "Дзеркало тижня".

Володимир Мостовий народився 10 березня 1947 на Кіровоградщині. У 1972 році закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Мостовий також працював у газетах "Вечірній Київ" та "Хрещатик". За життя захоплювався нумізматикою.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.