Уряд ухвалив рішення, яке знімає охоронний статус з низки пам’ятників радянської та імперської доби

Уряд прийняв рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російському письменнику Олександру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу, а також іншим російським і радянським діячам.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. 

"Триває звільнення українських міст та української культури від комуністичної, радянської та російсько-імперської нечисті. Місцева влада має остаточно очистити простір від маркерів антиукраїнської політики  демонтувати та перемістити пам'ятники", – наголосив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв

Так, з реєстру вилучили: пам'ятник Пушкіну на проспекті Берестейському, пам'ятник Щорсу на бульварі Т. Шевченка, могилу генерала армії Ватутіна в Маріїнському парку,  монітор "Железняков" по вул. Електриків, пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" в сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською у Києві. 

Крім того, пам'ятники Пушкіну в Житомирі, Харкові та Одесі, князю Воронцову в Одесі, полководцю Суворову в Ізмаїлі, адміралу Ушакову в Херсоні, "Україна – визволителям" в Ужгороді, Меморіальний комплекс "Борцям революції" в Луганську.  

Постанова Кабінету Міністрів України прийнята на вимогу Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та"Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.