АНОНС: "Як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може змінити "пострадянські студії"

Долучитися до онлайн дискусії про те як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може повпливати на галузь так званих «пострадянських студій» на Заході можна 15 листопада.

Про це інформує Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

У рамках декомунізаційної реформи у 2015 році Україна пішла на радикальний крок: повністю відкрила архіви комуністичних спецслужб. Попри повномасштабну війну в Україні сьогодні, українські архівні установи продовжують оцифровувати документи, надавати користувачам послуги та надсилати архівні копії за запитом.

Наскільки доступ до найбільшого відкритого архіву КҐБ у світі може змінити західні славістичні студії, що залишаються традиційно росієцентричними? Як можна використати цей доступ для "деколонізації" галузі? Про це подискутують дослідники під час онлайн-зустрічі.

Спікери заходу:

Д-ка Наталя Ханенко-Фрізен – директорка Канадського інституту українських студій.

Д-р Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Д-р Тарас Пшеничний – заступник декана Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.

Д-ка Оксана Дудко – історикиня та кураторка, дослідниця в Університеті Торонто (Канада).

Модератор – Анна Олійник — керівниця проєкту з Українських студій у Фонді Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, дослідниця у Школі славістичних та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона (UCL SSEES)

Захід реалізується за ініціативи Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту спільно з Фондом Фрідріха Науманна за свободу в Україні, Історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, UA-UK Academic Diaspora Network, Центром політичних студій та аналітики "Ейдос".

Дата: 15 листопада 2023

Час: 19:00 (Київ)

Формат: Онлайн (Zoom)

Реєстрація на захід за посиланням.

 

Теми

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.