У Варшаві побудували один з найбільших музейних комплексів у Європі

Місцева студія WXCA завершила будівництво Музею історії Польщі та Музею війська польського, а також нової громадської площі на місці колишньої Варшавської цитаделі.

Про це повідомляє Dezeen, пише Тexty.org.ua.

На цьому місці у Варшаві вже розташовувалися музей "Десятий павільйон" і Катинський музей, а нові будівлі зробили його одним з найбільших музейних комплексів у Європі.

WXCA розробила план, який відсилає до розташування колишніх казарм на ділянці, що поєднується з навколишньою парковою зоною та підкреслює її важливість.

"Варшавська цитадель залишалася відокремленою від міста і закритою для його мешканців протягом останніх 200 років. Завдяки цьому на місці історичних укріплень збереглася велика зелена зона і давні дерева. Разом з Музеєм історії Польщі та Музеєм війська польського ми хочемо відкрити саму Цитадель, щоб вона повернулася до життя і стала унікальним культурним парком", – сказав архітектор WXCA Щепан Вроньский.

Найбільшу з трьох будівель займає Музей історії Польщі, облицьований різними шарами мармуру, які були обрані для створення "археологічного розрізу", що відсилає до різних епох польської історії.

Дві будівлі Музею війська польського, що фланкують площу з обох боків, оздоблені червонувато-коричневим пігментованим бетоном – обраним, щоб доповнити історичні цегляні стіни Варшавської цитаделі.

Окрім приміщень для зберігання та демонстрації постійної колекції музею, Музей історії Польщі також містить концертний зал на 600 місць, театр, кінотеатр, бібліотеку та конференц-зали.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.