У Варшаві побудували один з найбільших музейних комплексів у Європі

Місцева студія WXCA завершила будівництво Музею історії Польщі та Музею війська польського, а також нової громадської площі на місці колишньої Варшавської цитаделі.

Про це повідомляє Dezeen, пише Тexty.org.ua.

На цьому місці у Варшаві вже розташовувалися музей "Десятий павільйон" і Катинський музей, а нові будівлі зробили його одним з найбільших музейних комплексів у Європі.

WXCA розробила план, який відсилає до розташування колишніх казарм на ділянці, що поєднується з навколишньою парковою зоною та підкреслює її важливість.

"Варшавська цитадель залишалася відокремленою від міста і закритою для його мешканців протягом останніх 200 років. Завдяки цьому на місці історичних укріплень збереглася велика зелена зона і давні дерева. Разом з Музеєм історії Польщі та Музеєм війська польського ми хочемо відкрити саму Цитадель, щоб вона повернулася до життя і стала унікальним культурним парком", – сказав архітектор WXCA Щепан Вроньский.

Найбільшу з трьох будівель займає Музей історії Польщі, облицьований різними шарами мармуру, які були обрані для створення "археологічного розрізу", що відсилає до різних епох польської історії.

Дві будівлі Музею війська польського, що фланкують площу з обох боків, оздоблені червонувато-коричневим пігментованим бетоном – обраним, щоб доповнити історичні цегляні стіни Варшавської цитаделі.

Окрім приміщень для зберігання та демонстрації постійної колекції музею, Музей історії Польщі також містить концертний зал на 600 місць, театр, кінотеатр, бібліотеку та конференц-зали.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.