Американський історик Тімоті Снайдер запустив збір на систему "Безпечне небо" для України

Амбасадор UNITED24 Тімоті Снайдер 1 листопада запустив персональний збір на систему виявлення повітряних цілей "Безпечне небо".

Про це йдеться на сайті UNITED24.

"Безпечне небо" — це сучасна українська інноваційна розробка, здатна виявляти повітряні цілі, навіть ті, що летять на малих висотах, а також прогнозувати їх маршрут для подальшої нейтралізації. А ще система використовує штучний інтелект, щоб передбачати, звідки можуть виникнути загрози. Початкова мета — 2 500 сенсорів вартістю 950 000 $.

"Безпечне небо" допомагає виявити як крилаті ракети, так і БПЛА Shahed 136. Під час випробувань в 11 регіонах України система виявила 100% повітряних загроз без жодної помилки. З ефективністю роботи системи Тімоті Снайдер ознайомився особисто під час візиту до України у вересні.

"Торік Росія розпочала масовані удари дронами по цивільній та критичній інфраструктурі з неприхованою метою позбавити українців доступу до базових життєвих потреб. Немає сумніву, що Росія знову завдаватиме ударів. Потрібно бути готовими до зими на рівні всієї країни", — зазначив Снайдер.

За словами віцепрем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, "Безпечне небо" — це новий український продукт, воєнний стартап. Фактично він уже впроваджений у систему ситуаційної обізнаності сил оборони.

"Але, як і будь-якому проєкту на старті, йому потрібна підтримка. Саме тому ми дуже вдячні амбасадору UNITED24, професору Тімоті Снайдеру за готовність відкрити цей збір. У пана Снайдера вже є успішний досвід збору коштів на захист українського неба. Ми віримо, що цей проєкт стане не менш успішним", — сказав Федоров.

Долучитися до збору коштів можна за посиланням.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.