УІНП підготував рекомендації щодо виконання закону про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики

Український інститут національної пам'яті (УІНП) підготував збірник матеріалів, рекомендацій та документів щодо виконання вимог закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

"27 липня 2023 року набув чинності закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законодавець визначив Український інститут національної пам'яті як інституцію, яка має супроводжувати процес очищення символічного простору населених пунктів України від маркерів російської імперської політики, зокрема надавати роз'яснення та рекомендації щодо того, як реалізувати норми ухваленого закону", - йдеться у повідомленні пресслужби УІНП.

У збірнику міститься інформація, яка детально пояснює, чому усунення імперських стереотипів, міфів, наративів і маркерів зі свідомості українців та українського публічного простору сьогодні є питанням національної безпеки.

В основній частині видання міститься інформація про те, як з'ясувати приналежність тих чи інших об'єктів до пропаганди російської імперської політики, визначитися з виконавцями і термінами реалізації і винятками закону. Також окремий розділ присвячено принципам формування гармонійного топонімічного простору населеного пункту.

"Видання буде корисним представникам органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади і всім, хто цікавиться процедурою очищення символічного простору українських населених пунктів від імперської та комуністичної символіки", - заявили в інституті.

Ознайомитися з рекомендаціями можна за посиланням.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.