УІНП підготував рекомендації щодо виконання закону про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики

Український інститут національної пам'яті (УІНП) підготував збірник матеріалів, рекомендацій та документів щодо виконання вимог закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

"27 липня 2023 року набув чинності закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Законодавець визначив Український інститут національної пам'яті як інституцію, яка має супроводжувати процес очищення символічного простору населених пунктів України від маркерів російської імперської політики, зокрема надавати роз'яснення та рекомендації щодо того, як реалізувати норми ухваленого закону", - йдеться у повідомленні пресслужби УІНП.

У збірнику міститься інформація, яка детально пояснює, чому усунення імперських стереотипів, міфів, наративів і маркерів зі свідомості українців та українського публічного простору сьогодні є питанням національної безпеки.

В основній частині видання міститься інформація про те, як з'ясувати приналежність тих чи інших об'єктів до пропаганди російської імперської політики, визначитися з виконавцями і термінами реалізації і винятками закону. Також окремий розділ присвячено принципам формування гармонійного топонімічного простору населеного пункту.

"Видання буде корисним представникам органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади і всім, хто цікавиться процедурою очищення символічного простору українських населених пунктів від імперської та комуністичної символіки", - заявили в інституті.

Ознайомитися з рекомендаціями можна за посиланням.

 

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.