Спецпроект

АНОНС: У Варшаві відкриється виставка сучасного українського мистецтва «Голодомор. Геноцид 32/33»

29 листопада у Галереї Nizio у Варшаві відкриється виставка сучасного українського мистецтва «Голодомор. Геноцид 32/33», присвячена 90-ій річниці Голодомору 1932–1933 років.

Про це інформує портал "Наш вибір".

"Ми привеземо з України живопис і скульптуру українських митців з різних регіонів України: Львів, Київ, Одеса, Маріуполь, Донецьк, Кременчук та інших. Це 24 твори, більшість з яких написані в часи повномасштабного російського вторгнення. Вони про колективну пам'ять, про непробачення, про травму і про морення голодом", – зазначила у коментарі для порталу "Наш вибір" артдиректорка Благодійного фонду Козицького Христина Береговська, яка займалася збором творів мистецтва для проєкту.

Виставка "Голодомор. Геноцид 32/33" буде присвячена 90-ій річниці Голодомору 1932–1933 років. Захід має на меті переосмислити одну із найбільших трагедій українського народу засобами образотворчого мистецтва, а також привернути увагу до неї польської та української громадськості.

Виставка відбуватиметься за сприяння Посольства України у Польщі, Благодійного фонду Козицького, а також Галереї й Фонду Nizio.

Де: Галерея Nizio у Варшаві (вулиця Інжинерська, 3 / Inżynierska 3). 

Коли: Експозиція триватиме з 29 листопада до 2 січня 2024 року.

Галерея відкрита з понеділка по п'ятницю о 09:00–17:30.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.