IN MEMORIAM: У США помер радянський пілот-утікач Віктор Беленко

У 1976 році Беленко втік до Японії на МіГ-25 і отримав притулок у США, де й прожив решту свого життя.

Про це написала газета The New York Times.

На момент смерті льотчику було 76 років. Беленко помер у будинку для людей похилого віку в США після хвороби.

1976 року під час тренувальної місії над Японським морем лейтенант Віктор Беленко викрав радянський літак МіГ-25, приземлився на японському острові Хоккайдо і попросив політичного притулку в США. 

Рішення втекти льотчик ухвалив під час одного із тренувальних польотів – його літак просто несподівано зник з радарів. Керівництво вирішило, що він впав у море.

Згодом стало відомо, що пілот зміг надурити радари, пролетівши на наднизькій висоті. Радянські військові зв'язалися з японськими ВПС для того, щоб перехопити втікача, але щойно пілота почали переслідувати він знову зник з радарів.

1980 року Беленко отримав американське громадянство. У США Беленко працював консультантом в аерокосмічних компаніях та державних установах.

У листопаді 1976 року, після напружених перемовин літак таки повернули Радянському Союзу в розібраному вигляді – у 30 ящиках.

Про історію Віктора Беленка дивіться на YouTube-каналі WAS.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.