IN MEMORIAM: У США помер радянський пілот-утікач Віктор Беленко

У 1976 році Беленко втік до Японії на МіГ-25 і отримав притулок у США, де й прожив решту свого життя.

Про це написала газета The New York Times.

На момент смерті льотчику було 76 років. Беленко помер у будинку для людей похилого віку в США після хвороби.

1976 року під час тренувальної місії над Японським морем лейтенант Віктор Беленко викрав радянський літак МіГ-25, приземлився на японському острові Хоккайдо і попросив політичного притулку в США. 

Рішення втекти льотчик ухвалив під час одного із тренувальних польотів – його літак просто несподівано зник з радарів. Керівництво вирішило, що він впав у море.

Згодом стало відомо, що пілот зміг надурити радари, пролетівши на наднизькій висоті. Радянські військові зв'язалися з японськими ВПС для того, щоб перехопити втікача, але щойно пілота почали переслідувати він знову зник з радарів.

1980 року Беленко отримав американське громадянство. У США Беленко працював консультантом в аерокосмічних компаніях та державних установах.

У листопаді 1976 року, після напружених перемовин літак таки повернули Радянському Союзу в розібраному вигляді – у 30 ящиках.

Про історію Віктора Беленка дивіться на YouTube-каналі WAS.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.