Спецпроект

АНОНС: Музей Голодомору презентує виставку "Намір"

Національний музей Голодомору-геноциду запрошує 23 листопада на відкриття виставки "Намір".

Про це інформує Музей Голодомору.

Виставка "Намір" пропонує подивитися на факти Голодомору та злочини росіян, вчинені в Україні під час повномасштабного вторгнення протягом 2022–2023 років, через концепцію злочину геноциду, в якій ключове значення має доведеність спеціального наміру.

Виставка підготовлена в партнерстві з Центром дослідження воєнної історії Збройних Сил України за підтримки Фонду Арсенія Яценюка "Відкрий Україну".

Росія завжди заперечувала Голодомор. Це свідчить про те, що вона не полишала наміру повторити геноцид проти українців. І з часом від заперечень перейшла до реалізації цього наміру, розпочавши в лютому 2022 року проти України повномасштабну війну, що супроводжується численними вбивствами та насиллям проти цивільних українців. Ці дії мають ознаки геноциду, на чому наголошують юристи та історики.

Російські підручники з Куп'янська, хрести з масових поховань в Київській області та Ізюмі, щоденник закатованого письменника Володимира Вакуленка, спалене зерно з терміналів Чорноморського порту, історія дитини, яка повернулася до України після російського викрадення, листи російських школярів із закликами вбивати українців та багато іншого ви побачите в цій експозиції.

Підсилюючими елементами виставки будуть відеоінсталяції. З екранів на стінах ми покажемо, як розвивався намір винищення українців – від слів до дії, а також дамо експертні пояснення правових аспектів злочину геноциду.

Коли: 23 листопада о 14:00 год.

Де: у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3).

Акредитація для ЗМІ обов'язкова. Реєстрація за посиланням або за номером телефону (044) 254-45-11

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.