Спецпроект

АНОНС: Музей Голодомору презентує виставку "Намір"

Національний музей Голодомору-геноциду запрошує 23 листопада на відкриття виставки "Намір".

Про це інформує Музей Голодомору.

Виставка "Намір" пропонує подивитися на факти Голодомору та злочини росіян, вчинені в Україні під час повномасштабного вторгнення протягом 2022–2023 років, через концепцію злочину геноциду, в якій ключове значення має доведеність спеціального наміру.

Виставка підготовлена в партнерстві з Центром дослідження воєнної історії Збройних Сил України за підтримки Фонду Арсенія Яценюка "Відкрий Україну".

Росія завжди заперечувала Голодомор. Це свідчить про те, що вона не полишала наміру повторити геноцид проти українців. І з часом від заперечень перейшла до реалізації цього наміру, розпочавши в лютому 2022 року проти України повномасштабну війну, що супроводжується численними вбивствами та насиллям проти цивільних українців. Ці дії мають ознаки геноциду, на чому наголошують юристи та історики.

Російські підручники з Куп'янська, хрести з масових поховань в Київській області та Ізюмі, щоденник закатованого письменника Володимира Вакуленка, спалене зерно з терміналів Чорноморського порту, історія дитини, яка повернулася до України після російського викрадення, листи російських школярів із закликами вбивати українців та багато іншого ви побачите в цій експозиції.

Підсилюючими елементами виставки будуть відеоінсталяції. З екранів на стінах ми покажемо, як розвивався намір винищення українців – від слів до дії, а також дамо експертні пояснення правових аспектів злочину геноциду.

Коли: 23 листопада о 14:00 год.

Де: у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3).

Акредитація для ЗМІ обов'язкова. Реєстрація за посиланням або за номером телефону (044) 254-45-11

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.