Спецпроект

АНОНС: Музей Голодомору презентує виставку "Намір"

Національний музей Голодомору-геноциду запрошує 23 листопада на відкриття виставки "Намір".

Про це інформує Музей Голодомору.

Виставка "Намір" пропонує подивитися на факти Голодомору та злочини росіян, вчинені в Україні під час повномасштабного вторгнення протягом 2022–2023 років, через концепцію злочину геноциду, в якій ключове значення має доведеність спеціального наміру.

Виставка підготовлена в партнерстві з Центром дослідження воєнної історії Збройних Сил України за підтримки Фонду Арсенія Яценюка "Відкрий Україну".

Росія завжди заперечувала Голодомор. Це свідчить про те, що вона не полишала наміру повторити геноцид проти українців. І з часом від заперечень перейшла до реалізації цього наміру, розпочавши в лютому 2022 року проти України повномасштабну війну, що супроводжується численними вбивствами та насиллям проти цивільних українців. Ці дії мають ознаки геноциду, на чому наголошують юристи та історики.

Російські підручники з Куп'янська, хрести з масових поховань в Київській області та Ізюмі, щоденник закатованого письменника Володимира Вакуленка, спалене зерно з терміналів Чорноморського порту, історія дитини, яка повернулася до України після російського викрадення, листи російських школярів із закликами вбивати українців та багато іншого ви побачите в цій експозиції.

Підсилюючими елементами виставки будуть відеоінсталяції. З екранів на стінах ми покажемо, як розвивався намір винищення українців – від слів до дії, а також дамо експертні пояснення правових аспектів злочину геноциду.

Коли: 23 листопада о 14:00 год.

Де: у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, вул. Лаврська, 3).

Акредитація для ЗМІ обов'язкова. Реєстрація за посиланням або за номером телефону (044) 254-45-11

 

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.