У Харкові перейменували проспект Героїв Сталінграда та ще 25 топонімів

Проспект Героїв Сталінграда перейменували на проспект Байрона.

Про це повідомила пресслужба Харківської міської ради.

 За підсумками позачергової сесії міської ради 22 листопада у Харкові змінили назви для 26 топонімів:

  • просп. Героїв Сталінграда — просп. Байрона;
  • вул. Інтернаціональну — на вул. Білоцерківську;
  • вул. Мурманську — на вул. Затишну;
  • вул. Хабаровську — на вул. Глухівську;
  • вул. Мінську — на вул. Дмитра Антоненка;
  • вул. Чкалова — вул. Вадима Манька;
  • частина вул. Томської — Володимира Сосюри;
  • пров. Росинського — пров. Пилипа Орлика;
  • вул. Адигейська — вул. Євгена Храпка;
  • в'їзд Росинського — на в'їзд Івана Виговського;
  • в'їзд Саранський — в'їзд Задунайський;
  • частина вул. Томської — на вул. Прилуцькою (так же і провулок);
  • вул. Забайкальська — вул. Леонтовича;
  • провул. Забайкальський — пров. Щедрика;
  • вул. Моршанську — на вул. Моршинську;
  • вул. Новосибірську — на вул. Хортицьку;
  • вул. Борисоглібську — на вул. Чигиринську;
  • вул. Олександра Невського — на вул. Заїківську;
  • вул. Перовської — на вул. Липовий Гай;
  • вул. Інтернаціональна — на вул. Білоцерківську (в'їзд і провулок зміняться на Сотенний і Полковницький, відповідно);
  • в'їзд Марата — на в'їзд Полуничний;
  • пров. Моршанський — пров. Гадяцький.

"Крім того, з карти міста прибрали майдан Олександра Невського, оскільки там немає забудови, яка потребує адресації", — зауважили у повідомленні міської ради.

 

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.