У Харкові пошкодили половецьких баб кінця XI — початку XII століття

У ніч на 2 листопада у центрі Харкова перед історичним музеєм невідомі пошкодили три пам'ятки археології — половецьких баб кінця XI — початку XII століття.

Цю інформацію Суспільне Харків підтвердила в.о. директора Харківського історичного музею Ольга Сошнікова.

"Це виявили співробітники "Харківзеленбуду", які прийшли вранці прибирати майдан. Зателефонували мені, викликали поліцію. Загалом пошкоджені три фігури баб. Знайшли уламки від сокири: нею рубали укриття пам'яток і саме каміння. Пошкодження можливо усунути. Реставратори працюють над тим, щоб закрити пори каміння, щоб туди не потрапляла вода", — розповіла Сошнікова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 ККУ, повідомили у головному управлінні. 

У пошкодженні половецьких баб у центрі міста поліція Харківщини підозрює 45-річного чоловіка, який був у стані алкогольного сп'яніння. Харків'янину загрожує до трьох років позбавлення волі.

Історичні пам'ятки планують ретельніше убезпечити від вандалів.

Половецькі баби — намогильні кам'яні статуї половців (кипчаків, куманів), пам'ятки сакрального мистецтва IX—XIII ст. До наших днів збереглося понад двох тисяч, розміщених переважно на території України та Південної Росії. Символізували предків і ставилися в спеціально споруджених для них святилищах. Їх зводили зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів. 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.