У Харкові пошкодили половецьких баб кінця XI — початку XII століття

У ніч на 2 листопада у центрі Харкова перед історичним музеєм невідомі пошкодили три пам'ятки археології — половецьких баб кінця XI — початку XII століття.

Цю інформацію Суспільне Харків підтвердила в.о. директора Харківського історичного музею Ольга Сошнікова.

"Це виявили співробітники "Харківзеленбуду", які прийшли вранці прибирати майдан. Зателефонували мені, викликали поліцію. Загалом пошкоджені три фігури баб. Знайшли уламки від сокири: нею рубали укриття пам'яток і саме каміння. Пошкодження можливо усунути. Реставратори працюють над тим, щоб закрити пори каміння, щоб туди не потрапляла вода", — розповіла Сошнікова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 ККУ, повідомили у головному управлінні. 

У пошкодженні половецьких баб у центрі міста поліція Харківщини підозрює 45-річного чоловіка, який був у стані алкогольного сп'яніння. Харків'янину загрожує до трьох років позбавлення волі.

Історичні пам'ятки планують ретельніше убезпечити від вандалів.

Половецькі баби — намогильні кам'яні статуї половців (кипчаків, куманів), пам'ятки сакрального мистецтва IX—XIII ст. До наших днів збереглося понад двох тисяч, розміщених переважно на території України та Південної Росії. Символізували предків і ставилися в спеціально споруджених для них святилищах. Їх зводили зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.