Премія Шевельова 2023 оголосила довгий список претендантів

Зокрема до нього увійшла книжка львівського художника та ресторатора Андрія Гудими, який загинув у липні цього року в боях під Бахмутом.

Український ПЕН оголосив 14 видань, які увійшли до довгого списку на здобуття Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2023 року.

  1. Агеєва Віра, "Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття" (Віхола)
  2. В'ятрович Володимир, "Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну" (Ранок)
  3. Гоменюк Іван, "Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття" (Віхола)
  4. Громенко Сергій, "Чому Україна виграє?"(Vivat)
  5. Гудима Андрій, "69 спецій для Серця" (Видавництво Старого Лева) 
  6. Гуменюк Андрій, "Африка" (Видавництво Старого Лева)
  7. Зарембо Катерина, "Схід українського сонця" (Човен)
  8. Кузнєцова Євгенія, "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" (Твоя підпільна гуманітарка)
  9. Михайловський Віталій, "Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)" (Темпора)
  10. Михед Олександр, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення" (Видавництво Старого Лева)
  11. Москалець Костянтин, "Спорудження мосту" (Видавництво Старого Лева)
  12. Петросаняк Галина, "Наш сусід Альберт Гофман" (Видавництво 21)
  13. Славінська Ірина, "Повітряна й тривожна книжка" (Vivat)
  14. Содомора Андрій, "Під чужою тінню" (Літопис)

Короткий список номінантів на здобуття Премії буде опубліковано не пізніше 10 грудня. Оголошення лауреата традиційно відбудеться в день народження Юрія Шевельова – 17 грудня.

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів, опубліковані в паперовому вигляді протягом календарного року.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.