У загальний доступ виклали розсекречені документи радянських спецслужб проти українського православ'я

Архів Служби зовнішньої розвідки України підготував і оприлюднив збірник розсекречених документів органів НКВД/МГБ/КГБ СРСР проти Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви та їх священників.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

До чергового тематичного збірника відібрано окремі матеріали про роботу органів огпу/нквд/мгб/кгб ссср зі стеження за діячами українських церков, їхніми громадами та вірянами за кордоном, збирання інформації про місця їхнього проживання, пересування, уподобання, проведення різних заходів, а також про планування спеціальних операцій щодо їхньої компрометації.

До цього видання увійшли здебільшого окремі довідки, повідомлення, доповідні записки органів держбезпеки ссср, які на підставі оперативної інформації постійно готували узагальнюючі документи про становище в українському релігійному середовищі за кордоном. Насамперед становлять цікавість відомості про українські релігійні громади у Чехословаччині, Польщі, Німеччині, Австрії, Франції, США, Канаді, а також інформація про склад Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви та інших конфесій, їх місце і роль в житті української еміграції. У збірнику є документи про діяльність настоятелів релігійних громад та окремих церковних діячів, їхні біографічні довідки. У різні періоди чекісти заводили на них справи,  встановлювали постійний нагляд та контроль, збирали інформацію про їхню релігійну та політичну діяльність.

Особливий інтерес становлять документи про те, як совєтські спецслужби активно займалися знищенням українського православ'я не лише на території ссср, а й за кордоном. Це зокрема заходи мгб/кгб, спрямовані проти Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви і їх священників, які були яскравими представниками національно-визвольного руху.

Після завершення Другої світової війни, коли УАПЦ і УГКЦ були ліквідовані сталінським режимом, органи мгб усср активно заводили окремі агентурно-спостережні справи на українських діячів  та церковні організації, які діяли у підпіллі, а також на тих, хто емігрував за кордон і продовжував там розбудовувати українську церкву та боротися за відновлення української державності.

Загалом до збірника хронологічно включено 86 документів. Кожен документ має назву і відповідні посилання на номер фонду, справи, тому та аркушу ГДА СЗРУ.

Розсекречені документи є ще одним підтвердженням того, як кремлівське керівництво і підпорядковані йому органи держбезпеки на місцях втручалися в справи української церкви в діаспорі, намагаючись дискредитувати її та спотворити зсередини, як і увесь український національно-визвольний рух.

Діяльність Української Автокефальної Церкви і Української Греко-Католицької Церкви за кордоном в архівних документах розвідки. Частина 1.

Діяльність Української Автокефальної Церкви і Української Греко-Католицької Церкви за кордоном в архівних документах розвідки. Частина 2.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.