Оригінали прокламацій про визнання Голодомору штатами США передано у фонди Музею Голодомору

Оригінали п’яти документів-прокламацій про визнання американськими штатами Голодомору геноцидом українського народу, які були видані впродовж останнього місяця відтепер у колекції Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Під час відвідин Музеї Голодомору Данило Волинець передав подарунок від своєї дружини, Надзвичайного і Повноважного Посла України в США Оксани Маркарової. Це оригінали п'яти документів-прокламацій про визнання американськими штатами Голодомору геноцидом українського народу, які були видані впродовж останнього місяця. Прийняла документи головний зберігач Музею Марина Принь.

"Оригінали (!!) п'яти Прокламацій про визнання Голодомору, виданих губернаторами штатів Вашингтон, Мериленд та Юта, а також мерами міст Балтимор (штат Мериленд) та Кент (штат Вашингтон) - від сьогодні в колекції Національного музею Голодомору-геноциду. Це дипломатичні, мистецькі, архівні шедеври міжнародного значення. І почин великого проєкту та ідея авторства нашого колеги Святослава Вовкуна", - зазначила директорка Леся Гасиджак.
В. о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак подякувала родині Оксани Маркарової та Данила Волинця за цінні артефакти, які займуть достойне місце в колекції музею. Також від Музею було передано книжки про Голодомор для Посольства України в Сполучених Штатах.
 

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.