Вийшла друком книжка про 160 днів Української Народної Республіки

Автор книги "160 днів Української Народної Республіки" - редактор "Історичної правди", директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Віталій Скальський.

Про це повідомив автор книжки.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" – про нетривалий, але насичений подіями та  їхніми  інтерпретаціями  період  в  історії України  –  від 20 листопада 1917 року до 29 квітня 1918 року, упродовж якого  існувала  перша  у  ХХ  столітті  українська  державність  –  Українська  Народна  Республіка. 

На  основі  історичних  джерел  у  виданні  подано  дещо  відмінну  від  підручникової  версію  історії  УНР.  Автор  не  лише  розглядає  перебіг  політичного  життя  в  УНР  чи  стан  самоідентифікації у суспільстві, а й звертає увагу на перехід України  на  григоріанський  календар  та  середньоєвропейський  час,  похорони  крутянців  і  жертв  "горожанської війни", політичні  арешти  і  вбивства,  а  також  на  інші, лише на перший погляд неважливі, події та процеси.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" вийшла друком наприкінці листопада у видавництві "Кліо" за підтримки Український інститут книги. Придбати книгу можна на сайті видавництва.

Віталій Скальський - кандидат історичних наук, директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, редактор "Історичної правди". Автор понад 80 наукових, науково-популярних і публіцистичних статей та співавтор колективних монографій з історії України 1914-1923 рр., упорядник археографічних публікацій. Викладач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.