Вийшла друком книжка про 160 днів Української Народної Республіки

Автор книги "160 днів Української Народної Республіки" - редактор "Історичної правди", директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Віталій Скальський.

Про це повідомив автор книжки.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" – про нетривалий, але насичений подіями та  їхніми  інтерпретаціями  період  в  історії України  –  від 20 листопада 1917 року до 29 квітня 1918 року, упродовж якого  існувала  перша  у  ХХ  столітті  українська  державність  –  Українська  Народна  Республіка. 

На  основі  історичних  джерел  у  виданні  подано  дещо  відмінну  від  підручникової  версію  історії  УНР.  Автор  не  лише  розглядає  перебіг  політичного  життя  в  УНР  чи  стан  самоідентифікації у суспільстві, а й звертає увагу на перехід України  на  григоріанський  календар  та  середньоєвропейський  час,  похорони  крутянців  і  жертв  "горожанської війни", політичні  арешти  і  вбивства,  а  також  на  інші, лише на перший погляд неважливі, події та процеси.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" вийшла друком наприкінці листопада у видавництві "Кліо" за підтримки Український інститут книги. Придбати книгу можна на сайті видавництва.

Віталій Скальський - кандидат історичних наук, директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, редактор "Історичної правди". Автор понад 80 наукових, науково-популярних і публіцистичних статей та співавтор колективних монографій з історії України 1914-1923 рр., упорядник археографічних публікацій. Викладач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".