Українські державні архіви в цілому відповідають Європейській політиці доступу - результати дослідження

Відомі попередні результати загальноєвропейського опитування щодо впровадження Рекомендації Ради Європи R (2000)13 щодо європейської політики доступу до архівів.

Про це на своїй сторінці на фейсбук написав голова Державної архівної служби України Андрій Хромов.

Дослідження проводилося онлайн за допомогою професійного інструменту опитування (EFS Survey by Tivian). Польова робота проводилася з 10 жовтня по 4 листопада 2022 року. Воно було проведене шляхом опитування співробітників архівів та різних груп користувачів. До опитування долучилися респонденти з 39 європейських країн, зокрема і з України.

Рада Європи (РЄ), місією якої є захист прав людини, плюралістичної демократії та верховенства права, а також сприяння обізнаності та підтримці розвитку культурної ідентичності та розмаїття Європи, визнала зростаючу важливість доступу до архівів у той час і зробила кроки для встановлення системи принципів і вимог у цій галузі.

У 1996 році Парламентська асамблея РЄ рекомендувала "зацікавленим країнам надати можливість особам, які постраждали від цього питання, вивчити, на їх запит, файли, які зберігаються на них колишніми спецслужбами".

Після кількох років підготовки та переговорів РЄ нарешті прийняла 13 липня 2000 року "Рекомендацію № R (2000) 13 державам-членам щодо європейської політики доступу до архівів".

Ця Рекомендація була першим міжнародним стандартом у цій галузі. Вона не вимагає одноманітності від держав-членів і враховує різні суспільні, архівні та адміністративні традиції; однак вона чітко висловила спільні принципи, дотримання яких очікує від усіх держав-членів. Хоча це не обов'язковий юридичний документ, його моральне та політичне значення показало, чого очікують у цій сфері всі країни.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.