В Україні запрацював електронний реєстр памʼяток культурної спадщини

В повному обсязі він стане доступний громадськості з 1 січня 2024 року.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
29 листопада у Києві презентували інформаційно-комунікаційну систему обліку нерухомих об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України" (єПам'ятка).

"Завдання щодо розробки реєстру нерухомих пам'яток України перебуває у своїй фінальній стадії реалізації. Ми очікуємо, що 1 січня для більшості користувачів, для тих, хто матиме доступ до відповідного ресурсу, ми зможемо продемонструвати нашу інформаційну систему. Поки що я використовую термін "інформаційна система" до цієї бази даних, оскільки для того, щоб та інформація, яка буде зібрана та представлена до широкого доступу, стала справді Державний реєстром, ми маємо провести ще певну роботу", - сказав під час презентації т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Він зазначив, що наразі по Україні є близько 140 тисяч пам'яток, і понад 100 тис. вже внесено в систему. Це об'єкти культурної спадщини у галузі архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва.

Під час презентації відзначалося, що впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам'яток України на всіх рівнях державного управління.

"єПам'ятка" взаємодіятиме з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), через яку забудовники зможуть отримати погодження та дозволи на роботи в історичних містах та на пам'ятках в онлайн-режимі, що знизить корупційні ризики у галузі будівництва.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.