В Україні запрацював електронний реєстр памʼяток культурної спадщини

В повному обсязі він стане доступний громадськості з 1 січня 2024 року.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
29 листопада у Києві презентували інформаційно-комунікаційну систему обліку нерухомих об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України" (єПам'ятка).

"Завдання щодо розробки реєстру нерухомих пам'яток України перебуває у своїй фінальній стадії реалізації. Ми очікуємо, що 1 січня для більшості користувачів, для тих, хто матиме доступ до відповідного ресурсу, ми зможемо продемонструвати нашу інформаційну систему. Поки що я використовую термін "інформаційна система" до цієї бази даних, оскільки для того, щоб та інформація, яка буде зібрана та представлена до широкого доступу, стала справді Державний реєстром, ми маємо провести ще певну роботу", - сказав під час презентації т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Він зазначив, що наразі по Україні є близько 140 тисяч пам'яток, і понад 100 тис. вже внесено в систему. Це об'єкти культурної спадщини у галузі архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва.

Під час презентації відзначалося, що впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам'яток України на всіх рівнях державного управління.

"єПам'ятка" взаємодіятиме з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), через яку забудовники зможуть отримати погодження та дозволи на роботи в історичних містах та на пам'ятках в онлайн-режимі, що знизить корупційні ризики у галузі будівництва.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".