У Києві демонтували пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець"

16 грудня У Києві демонтували памʼятник екіпажу радянського бронепоїзда "Таращанець".

Про це повідомив Департамент територіального контролю.

Пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" — монумент на честь екіпажу красноармійського бронепоїзда "Таращанець", які в серпні 1919 року майже 6 діб боронили від денікінців Дарницький залізничний вузол, у ніч на 30 серпня, відкинувши пропозицію здатися в полон. Члени екіпажу підірвали бронепоїзд і загинули разом із ним, однак цьому немає жодних історичних доказів.

Монумент відкрили у 1974 році у сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською. Одним з його авторів був скульптор, народний художник України, лауреат національної премії ім. Т. Шевеченка Валентин Зноба.

Загальна висота пам'ятника становить 3,3 метра. На гранітному п'єдесталі — 7 бронзових фігур, що символізують сімку з команди "таращанців" у момент ухвалення рішення: загинути, але не здаватися. Постамент виконано з чорного полірованого лабрадориту висотою 0,4 метра. 

Надалі пам'ятник зберігатиметься в музеї-майстерні Зноби-Голембієвських.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.