У Києві демонтували пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець"

16 грудня У Києві демонтували памʼятник екіпажу радянського бронепоїзда "Таращанець".

Про це повідомив Департамент територіального контролю.

Пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" — монумент на честь екіпажу красноармійського бронепоїзда "Таращанець", які в серпні 1919 року майже 6 діб боронили від денікінців Дарницький залізничний вузол, у ніч на 30 серпня, відкинувши пропозицію здатися в полон. Члени екіпажу підірвали бронепоїзд і загинули разом із ним, однак цьому немає жодних історичних доказів.

Монумент відкрили у 1974 році у сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською. Одним з його авторів був скульптор, народний художник України, лауреат національної премії ім. Т. Шевеченка Валентин Зноба.

Загальна висота пам'ятника становить 3,3 метра. На гранітному п'єдесталі — 7 бронзових фігур, що символізують сімку з команди "таращанців" у момент ухвалення рішення: загинути, але не здаватися. Постамент виконано з чорного полірованого лабрадориту висотою 0,4 метра. 

Надалі пам'ятник зберігатиметься в музеї-майстерні Зноби-Голембієвських.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.