Бориспільське повстання 1920 року

У травні-червні 1920 року в Борисполі спалахнуло антибільшовицьке повстання. В цей час українсько-польські війська зайняли Київ, тому бориспільчани, сподіваючись на підтримку, підняли атибільшовицьке повстання у місті та взяли владу до своїх рук. На жаль, контрударом, більшовики стримали Петлюру та поляків, і до Борисполя їхнє військо не дійши, натомість у місто ввійшла 58-а дивізія 12-ї армії рсфср.

Дивізією керував калмик Ока Городовіков, в дивізії було багато калкмицьких кавалеристів… Маючи чисельну перевагу більшовики подавили повстання і жорстоко розправилися із повсталим містом. Дві третини Борисполя було спалено, а кожного 5-го чоловіка розстріляли…

Загиблих і страчених повстанців поховали у спільних могилах, на кладовищах Борисполя.

Найбільше – близько трьох сотень – на Книшовому кладовищі, де була могила видатного українця, автора слів до нашого гімну, Павла Чубинського… Пізніше на цьому ж кладовищі ховали загиблих від голоду 1932-1933 рр., та жертв репресій. Кількість похованих невідома, адже російські варвари усіляко стирали історію про повстання із народної пам'яті, та і про голодомор також, і про Чубинського. Тому кладовище знесли.

Лише у 1990 році, з ініціативи Народного руху України, було приблизно встановлено, де знаходилась могила Павла Чубинського, встановлено дубові хрести в пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання 1920 року. А нині тут меморіальний комплекс.

Вдалося встановити частину прізвищ повстанців та чим вони займались у житті – про це говорять меморіальні таблички. Унікальний комплекс, який розташований поряд із дорогою на Київ. Я переписав роди занять похованих у братській могилі людей, більшість з яких, були повстанцями. Дуже цікаво:

– селян – 41;

– селян-одноосібників – 13;

– робітників – 12;

– бандуристів – 5;

– вчителів -6;

– рахівників – 5;

– сторож, охоронець – 3;

– червоноармієць -4;

– староста церкви;

– працівник торгівлі – 2;

– референт споживспілки;

– інспектор;

– художник;

– Касир;

– завідувач Київторгу;

– директор млина;

– начальник відділу механізації;

– двірник;

– приватний швець;

– заступник директора обсерваторії;

– контролер;

– начальник контори комунгоспу;

– ветлікар;

– технік геодезист;

– професор;

– обліковець;

– агороном;

– завідувач цеху хлібопекарні;

– керівник осередку просвіти;

– лікар;

– тарифікатор;

– завідувач сільпо;

– власник крамниці;

– санітарка;

– директор нафтобази;

– актор;

– начальник ветпункту;

– редактор газети;

– письменник;

– священик;

– фельдшер;

– механік;

– мірошник;

– директор маслозаводу.