На Львівщині оцифрували найстарішу дерев’яну датовану церкву в Україні

На Львівщині оцифрували дерев’яний храм Святого Архистратига Михаїла, який датується 1508 роком та знаходиться у селі Стара Скварява.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами мистецтвознавця та іконописця Романа Залінка, під час реставраційних робіт у 2008 році на стіні храму віднайшли позначку "1508 р." на брусі північної стіни, написану чорною фарбою. Історики схиляються до думки, що це дата будівництва церкви. Це цілком слушно, вважає іконописець, адже в регіоні є кілька пам'яток XVI ст. Спершу церква стояла у сусідньому селі Глинську, а в 1715 р. цей храм перенесли у Стару Скваряву.

Наразі храм перебуває на балансі Львівського музею історії релігії та більше виступає музейною, ніж церковною установою. Богослужіння тут проводять лише раз на рік – 21 листопада, в день Святого Архистратига Михаїла.

У межах проєкту, окрім створення 3D-моделі та віртуального туру храмом, також облаштували сучасну інклюзивну музейну експозицію, яка враховує потреби різних цільових аудиторій: у музеї розмістили нові інформаційні банери із QR-кодами, збільшеними копіями ікон верхнього ряду іконостасу, є аудіогід українською та англійською мовами.

Проєкт повністю було профінансовано УКФ, його вартість 780 тис. грн. Реалізація відбувалася протягом пів року.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.