На Львівщині оцифрували найстарішу дерев’яну датовану церкву в Україні

На Львівщині оцифрували дерев’яний храм Святого Архистратига Михаїла, який датується 1508 роком та знаходиться у селі Стара Скварява.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами мистецтвознавця та іконописця Романа Залінка, під час реставраційних робіт у 2008 році на стіні храму віднайшли позначку "1508 р." на брусі північної стіни, написану чорною фарбою. Історики схиляються до думки, що це дата будівництва церкви. Це цілком слушно, вважає іконописець, адже в регіоні є кілька пам'яток XVI ст. Спершу церква стояла у сусідньому селі Глинську, а в 1715 р. цей храм перенесли у Стару Скваряву.

Наразі храм перебуває на балансі Львівського музею історії релігії та більше виступає музейною, ніж церковною установою. Богослужіння тут проводять лише раз на рік – 21 листопада, в день Святого Архистратига Михаїла.

У межах проєкту, окрім створення 3D-моделі та віртуального туру храмом, також облаштували сучасну інклюзивну музейну експозицію, яка враховує потреби різних цільових аудиторій: у музеї розмістили нові інформаційні банери із QR-кодами, збільшеними копіями ікон верхнього ряду іконостасу, є аудіогід українською та англійською мовами.

Проєкт повністю було профінансовано УКФ, його вартість 780 тис. грн. Реалізація відбувалася протягом пів року.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.