Проголосуйте за нові сквери на честь Ігоря Козловського та Героїв ОУН у Києві

18 грудня у додатку "Київ-Цифровий" стартувало опитування щодо найменування двох нових скверів у місті Києві. Опитування триватиме до 31 грудня.

Про це інформує прес-служба благодійного фонду "Героїка"

Перший сквер запропоновано назвати на честь Ігоря Козловського - українського вченого, релігієзнавця, письменника, члена ініціативної групи "Першого грудня". У 2016-17 рр. він перебував у полоні терористів так званої ДНР за свою проукраїнську позицію. Сквер розташований у Подільському районі на розі вулиць Григорія Сковороди та Почайнинської.

Підтримати нову назву можна за посиланням.

Другий сквер запропоновано назвати на честь Героїв ОУН. Нова назва дозволить вшанувати як підпілля Організації Українських Націоналістів під час Другої світової війни, так і членів ОУН (р), ОУН (м), бійців Батальйону ОУН, які загинули на фронті російсько-української війни починаючи з 2014 року. Сквер знаходиться у Святошинському районі на Академмістечку біля автостанції "Дачна" та вул. Ореста Васкула.

Підтримати нову назву можна за посиланням.

У квітні 2023 р. вже було голосування за перейменування цього скверу як "скверу Феодори Пушиної". Але згодом КМДА виявила, що сквер офіційно не був названий на честь Феодори Пушиної і є безіменним. Тому зараз триває процедура найменування скверу.

Якщо не працює прямий лінк на опитування, пропонуємо скористатись покроковою інструкцією - відкриваєте додаток "Київ-Цифровий", натискаєте літеру "К" на синьому тлі знизу екрану. Обираєте розділ "Електронна демократія" - "Опитування". Голосувати можна незалежно від прописки.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".