Традиції Щедрого вечора внесли до списку нематеріальної спадщини України

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли "Традиції Щедрого вечора".

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Традиції щедрування поширені на всій території України, проте кожен регіон має свої особливості обрядів, святкування та традиційної кухні. Також Щедрий вечір відзначають в українській діаспорі за кордоном.

Ця традиція з'явилася ще з дохристиянських часів. Святкування Щедрого вечора або свята Маланки відбувається 31 грудня у формі "новорічних обходів". В цей день заведено готувати 12 обрядових страв, щедрувати й "водити козу". Також важливою складовою святкування став "Щедрик" Миколи Леонтовича.

Обрядову пісню "Щедрик" українського композитора Миколи Леонтовича планують також внести до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

"Наша мета — довести світові, що мелодія "Carol of the Bells" має насправді суто українське "громадянство". Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового Списку  — це його включення до національного переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія — важливий крок до світового визнання", – зазначила Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.