У Києві розпочали демонтаж пам’ятника Миколі Щорсу

Вранці 9 грудня у Києві почали демонтувати пам'ятник радянському діячу Миколі Щорсу.

Про це йдеться на сайті КМДА.

"Перед демонтажем пам'ятник було вилучено з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення", - зазначили у КМДА.

Монумент радянському діячу розташований у центрі Києва. До демонтажу складної конструкції залучили важку техніку, через це можливе тимчасове часткове перекриття руху бульваром Тараса Шевченка.

Надалі монумент зберігатиметься в Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Пам'ятник у Києві, встановлений 30 квітня 1954 року з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Авторами монумента є скульптори Михайло Лисенко, Микола Суходолов, Василь Бородай та архітектори Олександр Власов і Олексій Заваров.

Пам'ятник Миколі Щорсу являє собою кінну статую загальною висотою 13,8 метра. Статую виготовлено з бронзи та встановлено на постаменті з граніту висотою 6,5 метрів. Вгорі постамент прикрашений карнизом та фризом з барельєфами із зображеннями епізодів Радянсько-української війни.

Внаслідок процесів декомунізації, що розпочався під час Євромайдану та Революції Гідності, були спроби знести пам'ятник Щорсу. Через це у березні 2017-го він навіть втратив один зі своїх елементів — ногу коня. На пам'ятнику писали слова "кат", "декомунізація" тощо. А згодом його закрили жовто-синім банером.

На початку квітня 2023 року Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору переліку бюстів, меморіальних об'єктів і пам'ятників, пов'язаних з Росією та радянським минулим; серед таких рекомендованих пам'яток опинився і пам'ятник Щорсу, який значився як пам'ятка монументального мистецтва.

У листопаді цього року Уряд ухвалив рішення про демонтаж пам'ятника Щорсу.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.