У Києві демонтували пам'ятник Пушкіну

У Києві демонтували памʼятник російському поету Олександру Пушкіну на Берестейському проспекті.

Про це повідомив депутат Київської міської ради Дмитро Білоцерковець у соцмережах.

"Лише під кінець другого року війни до Кабміну дійшло, що Пушкін не є частиною української культури і чиновники погодили ініціативу Києва про знесення цього памʼятника. І на тому дякуємо. Зносимо!", — написав Білоцерковець.

Пам'ятник Пушкіну на Шулявці був встановлений 2 червня 1962 року і вважався одним із найбільших у світі встановлених пам'ятників російському поетові. Загальна висота пам'ятника - 7,6 метри, з яких восота скульптури – 3,5 метри.

Нагадаємо, 10 листопада Кабінет Міністрів підтримав рішення, яке дозволяє вилучити з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення та демонтувати пам'ятники Пушкіну, Щорсу й іншим російським і радянським діячам.

 

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".