На Полтавщині перейменують село Декабристів

У Миргородському районі на Полтавщині перейменують село Декабристів. Остаточне рішення про перейменування має ухвалити Верховна Рада України.

Про це повідомляє Полтавський офіс Українського інституту нацпам'яті.

Село Декабристів Великосорочинської громади ― одне з тих, яке містить у назві символіку російської імперської політики. Такий висновок надали фахівці експертної комісії Українського інституту національної пам'яті. 

"Термін "декабристи", який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об'єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь), коли відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання (26 грудня 1825 року в Санкт-Петербурзі) з метою зміни державного ладу в Російській імперії", - йдеться у фаховому висновку.

У селі Декабристів мають організувати громадське обговорення. Пропозицію нової назви затвердять на сесії Великосорочинської сільської ради, а до 27 січня мають передати до Верховної Ради України. 

"УІНП підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до деколонізаційного закону. До переліку увійшли вісім сіл на Полтавщині: Олексіївка у Гребінківській, Чкалове у Кобеляцькій, Новомосковське у Глобинській, Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській, Михайлівській громадах. Ситуація з селом Декабристи засвідчує, що цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися", ―  зауважив регіональний представник УІНП Олег Пустовгар.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.