На Полтавщині перейменують село Декабристів

У Миргородському районі на Полтавщині перейменують село Декабристів. Остаточне рішення про перейменування має ухвалити Верховна Рада України.

Про це повідомляє Полтавський офіс Українського інституту нацпам'яті.

Село Декабристів Великосорочинської громади ― одне з тих, яке містить у назві символіку російської імперської політики. Такий висновок надали фахівці експертної комісії Українського інституту національної пам'яті. 

"Термін "декабристи", який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об'єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь), коли відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання (26 грудня 1825 року в Санкт-Петербурзі) з метою зміни державного ладу в Російській імперії", - йдеться у фаховому висновку.

У селі Декабристів мають організувати громадське обговорення. Пропозицію нової назви затвердять на сесії Великосорочинської сільської ради, а до 27 січня мають передати до Верховної Ради України. 

"УІНП підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до деколонізаційного закону. До переліку увійшли вісім сіл на Полтавщині: Олексіївка у Гребінківській, Чкалове у Кобеляцькій, Новомосковське у Глобинській, Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській, Михайлівській громадах. Ситуація з селом Декабристи засвідчує, що цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися", ―  зауважив регіональний представник УІНП Олег Пустовгар.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.