У червні в Ужгороді відбудеться Міжнародна наукова конференція "Усна історія у воєнний час"

У червні в Ужгороді Українська асоціація усної історії (УАУІ) проведе Міжнародну наукову конференцію УАУІ-2024 — "Усна історія у воєнний час: наукове знання і відповідальність дослідника".

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Конференція відбудеться в Ужгородському національному університеті, за підтримки обласного скансену "Закарпатський музей народної архітектури та побуту" Закарпатської обласної ради, у співпраці з Катедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків і Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (місті Едмонтон, Канада) та за інформаційної підтримки Українського інституту національної пам'яті.

Мета конференції — обговорити за участі українських і зарубіжних експертів відмінності наукового стандарту усної історії від інших ініціатив, що набули популярності з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну; проаналізувати особливості документування подій в умовах війни, що триває, зокрема питання дотримання безпекових та етичних норм під час інтерв'ювання, а також особистої, юридичної та професійної відповідальності дослідників; та поширити науковий доробок української усної історії у світовій науці.

Тематичні напрями конференції:

● відповідальність дослідника в процесі підготовки, проведення, аналізу та презентації результатів усноісторичного проєкту;

● архівування усних історій як окремий вимір безпеки та відповідальності;

● усна історія: парасольковий термін чи дисперсія напряму?

● продукування нового наукового знання за допомогою усноісторичних джерел;

● дослідник як (спів)творець усноісторичного свідчення.

Подати заявку на участь у конференції можна за посиланням.

Прийом заявок триватиме до 15 березня 2024 року. 

Коли: 13-15 червня 2024 року

Де: Ужгород

 

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".