У червні в Ужгороді відбудеться Міжнародна наукова конференція "Усна історія у воєнний час"

У червні в Ужгороді Українська асоціація усної історії (УАУІ) проведе Міжнародну наукову конференцію УАУІ-2024 — "Усна історія у воєнний час: наукове знання і відповідальність дослідника".

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Конференція відбудеться в Ужгородському національному університеті, за підтримки обласного скансену "Закарпатський музей народної архітектури та побуту" Закарпатської обласної ради, у співпраці з Катедрою української культури та етнографії імені Гуцуляків і Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (місті Едмонтон, Канада) та за інформаційної підтримки Українського інституту національної пам'яті.

Мета конференції — обговорити за участі українських і зарубіжних експертів відмінності наукового стандарту усної історії від інших ініціатив, що набули популярності з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну; проаналізувати особливості документування подій в умовах війни, що триває, зокрема питання дотримання безпекових та етичних норм під час інтерв'ювання, а також особистої, юридичної та професійної відповідальності дослідників; та поширити науковий доробок української усної історії у світовій науці.

Тематичні напрями конференції:

● відповідальність дослідника в процесі підготовки, проведення, аналізу та презентації результатів усноісторичного проєкту;

● архівування усних історій як окремий вимір безпеки та відповідальності;

● усна історія: парасольковий термін чи дисперсія напряму?

● продукування нового наукового знання за допомогою усноісторичних джерел;

● дослідник як (спів)творець усноісторичного свідчення.

Подати заявку на участь у конференції можна за посиланням.

Прийом заявок триватиме до 15 березня 2024 року. 

Коли: 13-15 червня 2024 року

Де: Ужгород

 

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.