У будівлі колишнього товариства "Дністер" у Львові виявили нові розписи

Фахівці реставраційного бюро Karp Restorer дослідили у Львові інтер’єр сецесійної будівлі, що раніше належала страховому товариству «Дністер», і виявили там нові розписи.

Про це пише ZAXID.NET.

Дослідження провели на початку 2024 року, за ініціативи Львівського бюро євроінтеграції у частині приміщення зі сторони вулиці Підвальної, 7, яка колись використовувалася як житловий комплекс для української інтелігенції.

"Результати досліджень підтвердили наявність історичних розписів на стелях та стінах, які відрізняються від попередніх відкриттів. Це надзвичайно цікаво і підкреслює необхідність комплексного дослідження та відновлення будівлі. Кожна деталь має велике значення, а в поєднанні вони створюють цілісне, правдиве та ретельно продумане стилістичне оформлення інтер'єрів цієї історичної споруди", – написали 18 січня на сторінці реставраційного бюро.

Фахівці Karp Restorer додали, що в інтерʼєрі памʼятки досі є численні живописні декорації, заховані під багатошаровими пізнішими побілками та потребують комплексного науково-реставраційного дослідження. 

До слова, Karp Restorer 2019 року обстежив сходову клітку поліклініки, яка працює у цьому ж приміщенні з боку вулиці Руської, 20. Команда виявила орнаментальні розписи у гуцульському стилі на стелі, фрагменти декору у вигляді кахель та різноманітну поліхромію, якою додатково прикрашали скульптурні деталі стін.

Фасад будівлі колишнього страхового товариства "Дністер" відновили у 2021-2022 роках. 

Споруду збудували на початку XX ст. Над його проектуванням і оздобленням працювали бюро Івана Левинського, Олександр Лушпинський, Тадей Обмінський, Альфред Захаревич, коваль Михайло Стефанівський. Європейський модерн (сецесію) доповнюють національні українські мотиви, тому цей стиль часто називають гуцульською сецесією. Зверху на фасаді є герби Львова (лев) і Києва (архангел Михаїл), що символізує об'єднання України, Акт Злуки.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.