АНОНС: презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Львів

У Львові 5 січня відбудеться презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Львів на єдиній платформі «Міжнародний пошуковий портал».

Про це повідомляє Центральний державний історичний архів України, м. Львів.

ЦДІАЛ стане 5 центральним архівом, який долучиться до пошукового порталу українських архівів, та 7 загалом. В день презентації буде представлено 50 описів фондів та 500 000 оцифрованих копій архівних документів. Портал планується постійно поповнювати новими копіями.

Серед них – колекція грамот на пергаменті, що містить левову частку найдавніших унікальних документів Національного архівного фонду України, фонди гродських і земських судів Руського воєводства XV-XVIII століть, метричні книги римо-католицького віросповідання Галичини XVII-XX століть, особові фонди визначних діячів України (митрополит Андрей (Шептицький).

Проєкт реалізується в рамках співпраці Центрального державного історичного архіву України, м. Львів та ПП "Архівні інформаційні системи".

Спікери заходу:

Анатолій ХРОМОВ – Голова Державної архівної служби України,

Олеся СТЕФАНИК – директор Центрального державного історичного архіву України, м. Львів,

Кирило ВІСЛОБОКОВ – директор ПП "Архівні інформаційні системи".

Захід відбудеться за участі Голови Львівської обласної військової (державної) адміністрації Максима КОЗИЦЬКОГО, керівників наукових інституцій Львова.

Коли: 5 січня 2024 року о 14.00 

Де: актова зала Господарського суду Львівської області, вул. Личаківська, 128, м. Львів 

Захід є відкритим для представників медіа.

 Міжархівний пошуковий портал створено за ініціативи і підтримки Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова, ПП "Архівні інформаційні системи" у співпраці з Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України, Центральним державним архівом громадських об'єднань та україніки, Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України, Центральним державним історичним архівом України, м. Київ, Державним архівом Львівської області та Державним архівом Полтавської області, у майбутньому планується доручення всіх центральних та обласних архівів.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.