Остання пісня "Бітлз"

На мій 11 день народження мама подарувала мені дивний (як мені тоді здавалось) подарунок – коробку 5-ти компакт-дисків. Я, звісно, приглядався до них якийсь час в магазині, але перша моя реакція була розчаруванням. Ну, бо коробка 5 CD для 11-річного хлопчиська з якимись чотирма незрозумілими патлатими чуваками здавалась далеко не найбільш цікавим подарунком. Мама, так само як і я сам тоді, навіть не підозрювала, яку скриньку Пандори вона відкриває.

 
The Beatles
On Abbey Road

Якщо ви щось не знаєте про Бітлз – я можу вам розповісти. Або інакше – якщо ви думаєте, що все знаєте про Бітлз – повірте, я можу вам розповісти більше.

На мій 11 день народження мама подарувала мені дивний (як мені тоді здавалось) подарунок – коробку 5-ти компакт-дисків. Я, звісно, приглядався до них якийсь час в магазині, але перша моя реакція була розчаруванням. Ну, бо коробка 5 CD для 11-річного хлопчиська з якимись чотирма незрозумілими патлатими чуваками здавалась далеко не найбільш цікавим подарунком.

Мама, так само як і я сам тоді, навіть не підозрювала, яку скриньку Пандори вона відкриває.

Я вмикав диски один за одним і прислухувався. Це були всі пісні ранніх Бітлз – 1961/1964 років. Згодом мені подарували Help 1965 року. І все – для мене відкрився портал в прекрасний світ. На наступні років 10 я пірнув у світ Бітлз.

Поступово я зібрав всі альбоми. І цілу бібліотеку. І це в час, коли книжки реально треба було шукати, вимінювати, вичікувати. Я вивчив всі деталі біографій і з пам'яті знав в якому році і на якому альбомі вийшла та чи інша пісня. Ба більше – я знав (і досі знаю) історію написання практично кожної пісні Бітлз.

 
The Beatles
PINTEREST.COM

Я вивчив всі "брудні деталі" і відомі історії – від Ліверпулю і Гамбурга - до сольних історій. На касетах VHS я роздобув "сакральні" фільми "A hard day's night" і "Help" і задивився їх до дір. Так, в школі в мене навіть був "той самий" піджак "без лацканів". Я проходив з ними всі історії – від смерті Стю і "відставки" Піта Беста до сварок на Let it Be і жорстокої How do you sleep at night.

Саме з Джоном Ленноном я сів вчитися грати на гітарі. Його Girl згодом змінилась на And I love her Пола. Але Джон все рівно залишився десь всередині моїм фаворитом. З ними я поринув в світ прекрасних британських 60-х.

Я дійшов до того, що змусив тата взяти в університетській бібліотеці підшивки номера журналу "Ровесник", щоб прочитати, що там є про бітлів. Тоді, років в 13, ще не дуже розуміючи, яка це специфічна справа – радянська "журналістика".

Якщо в 1990-х в Україні був бітломан – то це був я.

Згодом прийшов час емпіричних досліджень. Вперше я був в Лондоні десь років в 17 – на декілька днів. Але це на завадило мені купити дорогезний квиток на інший кінець Англії – в Ліверпуль. Я був там лише один день. Я, як справжній бітломан, з погордою поставився до пам'ятника Бітлз в центрі, але сфоткався з Джоном зразка альбому Rock-n-Roll і випив пива в Cavern Club. Ба більше, я проїхався по Penny Lane дорогою на Menlove avenue, де жив Джон з тіткою Мімі. Був на Strawberry Fields і відвідав загадкову могилу Eleanor Rigby.

 
The Beatles "Abbey Road" 
dw.com

Звичайно, в Лондоні слідувала обов'язкова знимка на Abbey Road.

Пройшли роки. Я відвідав багато рок-концертів. Але мама досі з мене сміється: вона забирала мене машиною з концерту, коли я вперше побачив живого Пола МакКартні. Мовляв, я ніби "побачив літаючу тарілку". Але це мама ще просто не бачила, як мене охоронці були змушені стягувати з огороджень, коли я рвався на сцену, як тільки Пол вийшов і затягнув All my Loving. Згодом Пола я бачив ще два рази наживо. І це завжди було прекрасно.

Я можу безкінечно довго розповідати про своє захоплення і різні історії з Бітлз. Але менше з тим. До чого я це все пишу. Вчора Бітлз випустили останню пісню.

 
The Beatles
pinterest.com

Це – плівки Джона, записані в 1970-х дороблені рештою з Бітлз. Так, це не вперше. В 1990-х таким чином вийшли Real Love і Free as a Bird. Але от зараз – справді останній запис Джона на якому є соло Джорджа і зараз її доробили Пол і Рінго. Так, це типова Джонова балада 1970. Але ось це Now and Then I Miss You – зараз звучить геть в іншому сенсі. Як і, можливо, недосконала з музичної точки зору гармонія 80-річного Пола і 40-річного Джона. Але вона звучить зворушливо і прекрасно у своїй щирості.

Просто хотів подякувати. Вони намагались зробити цей світ кращим. Дякую за це зворушливе прощання.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.