АНОНС: Презентацію монографії Андрія Козицького "Велика брехня"

31 січня у Музеї Голодомору відбудеться презентація монографії Андрія Козицького "Велика брехня".

Про це інформує  Музей Голодомору.

У заході візьме участь автор видання, історик, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький. Всі охочі зможуть взяти в автора автограф.

Спеціальним гостем заходу стане народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Ми поговоримо про брехню завдовжки 90 років, етапи, які пройшло заперечення Голодомору впродовж 1932–2022 рр., та ті наративи, що їх поширювали раніше й продовжують розповсюджувати тепер противники визнання Голодомору актом геноциду.

"Заперечення Голодомору є серйозною перешкодою на шляху включення цього злочину в загальносвітовий канон пам'яті. Водночас систематичне замовчування або заперечення будь-якого зумисного протиправного діяння є продовженням цього злочину, оскільки допомагає винуватцям уникнути справедливого покарання. Крім цього, існує й суспільна шкода від заперечення злочинів, яка полягає в деморалізації суспільства, де зло залишається непокараним. Зважаючи на це, найважливішим мотивом боротьби проти заперечення злочину геноциду є те, що ігнорування, так само як і заперечення історії, призводить до її повторення", - наголошує автор видання Андрій Козицький.

Коли: 31 січня 2024 року о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Просимо попередньо зареєструватися за посиланням.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.