На Черкащині відновили двохсотлітній вітряк

Двохсотлітній вітряк відновили на Звенигородщині Черкаської області.

Про це пише Суспільне.

Цей вітряк вже два століття височіє на межі трьох сіл. Залишився один вцілілий із 28, розповіла директорка Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" Людмила Шевченко:

"Неподалік урочище Гупалівщина, про яке згадав Тарас Григорович у своїй поемі "Гайдамаки". Тут він пас ягнята за селом. Власне, це стежки та місце дитинства Кобзаря".

Колись це місце збирало десятки людей, тут було чути, як гомін сільських жителів, так і ділові розмови. Ті часи відтворені в унікальних фотографіях родича Тараса Шевченка — Григорія.

До робіт залучили майстрів, які володіють давніми знаннями відновлення млинів. На відновлення вітрил млина спрямували 300 тисяч гривень. Це кошти доброчинного фонду "МХП-Громаді". Майстри втілили перший етап реконструкції. Надалі планують, щоб двохсотлітній вітряк запрацював.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.