Найбільший художній музей Фінляндії визнав Іллю Рєпіна українцем

Найбільший художній музей Фінляндії «Атенеум» у підписі під іменем художника Іллі Рєпіна змінив національність з росіянина на українця.

Про це повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на фінське місцеве видання Suomen Kuvalehti.

У 2021 році фінський музей у співпраці з Третьяковською галереєю та Музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Рєпіна. На ній розповідалося про те, що художник народився на території сучасної України, але представляли його як росіянина. Відтоді українці зверталися до музею з наміром відновити історичну справедливість.

Серед тих, хто звертався до музею з проханням змінити національність Рєпіна, – українська журналістка, авторка УП.Культура Анна Лодигіна. Готуючи статтю про художника, вона попросила надати більше інформації про його життя у Фінляндії. Кураторка надіслала їй статтю, в якій йшлося, що батьки Рєпіна були росіянами та народилися в Підмосков'ї. У відповідь Лодигіна надіслала докази того, що це не так – церковні документи свідчили, що батько і дід художника народилися на території  України.

Рішення про зміну національності Рєпіна зайняло в фінського музею близько двох років з часу перших звернень після виставки у 2021-му. Тоді фінський музикант українського походження Лукас Стасевський наголошував, що на виставці в Атенеумі бракує інформації про широкі зв'язки Рєпіна з українською культурою.

Нарешті назвати Рєпіна українцем в музеї наважилися, коли готували виставку "Питання часу", до якої увійшла одна з робіт художника. Вона відкрилася в музеї після його реновації в 2022-2023 роках.

Нагадаємо, що у лютому 2023 року музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. 

Буквально через кілька днів Метрополітен також визнав українськими, а не російськими художниками Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського. Зокрема, відповідні позначки з'явилися у підписі до портрету письменника Всеволода Гаршина авторства Рєпіна та на морському пейзажі Айвазовського.

У березні 2023-го Музей Стадейлік (Stedelijk) в Амстердамі (Нідерланди), який має одну з найповніших колекцій творів Казимира Малевича, змінив підписи в інформації про художника-абстракціоніста, назвавши його українцем.

 

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.