Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України намагаються виселити із будівлі

Подано позов про виселення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України із будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Про це повідомили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України.

"У зв'язку зі зверненнями Національного заповідника "Софія Київська"(балансоутримувача приміщення), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України подано позов про виселення із будівлі Бурси, в якій архів-музей знаходиться з дня його заснування з 1966 року. Це не перша спроба нас виселити, хоча без надання рівноцінного приміщення – це заборонено!", - зазначили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України у коментарях на своїй сторінці на Фейсбук. 

Господарським судом м. Києва відкрите провадження у справі №910/18089/23 за позовом РВ ФДМУ по м.Києву до Центрального державного-архіву музею літератури і мистецтв України, треті особи на стороні позивача Національний заповідник "Софія Київська", Міністерство культури та інформаційної політики України про виселення із приміщень будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Позов про виселення вмотивовано тим, що балансоутримувач в особі Національного заповідника "Софія Київська" та орган управління в особі МКІП відмовляє у подовженні терміну дії договору оренди.

Одним із задекларованих пріоритетів керівництва МКІП є збереження культурної спадщини, частину якої і зберігає архів-музей на території Національного заповідника "Софія Київська".

Державна архівна служба України критично ставиться до вказаного позову та не підтримує його в повному обсязі. Ухвалою від 22.01.2024 року до участі у справі також залучено Державну архівну службу України та Міністерство юстиції України.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.