У Львові оголосили конкурс на облаштування Меморіалу пам'яті Українських Героїв

Прийом заявок на участь у всеукраїнському архітектурному конкурсі стартував 5 січня

Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Ми маємо берегти цю памʼять для майбутніх поколінь. Кожен, хто живе в Україні, у Львові має знати, якою ціною сучасні Герої сьогодні захищають свою землю", – зазначив Андрій Садовий.

Комплекс буде розташований на Личакові. Як саме буде виглядати цей комплекс планують визначити на конкурсній основі.

Реєстрація учасників триватиме до 21 січня 2024 року, а прийом їхніх пропозицій – до 18 березня. Результати архітектурного конкурсу будуть відомі на початку квітня. 

Переможцям виплатять премії: за 1 місце – 500 тисяч гривень, за 2 місце – 300 тисяч гривень, а за 3 місце – 200 тисяч гривень. Фінансуватимуть конкурс за кошти благодійників.

"Архітектурний комплекс має стати памʼяткою архітектури XXI століття, але також і місцем сили для кожного українця", – додав Андрій Садовий.

Деталі технічного завдання для архітектурного конкурсу робоча група обговорила 13 грудня 2023 року. Вона складалася з істориків, представників мистецьких середовищ, культурних діячів Львова.

Вони погодили, що вигляд намогильних плит для загиблих захисників може відрізнятися залежно від їхньої релігійної чи конфесійної приналежності.

Також у межах комплексу планують зробити міжконфесійну молитовну залу – каплицю, колумбарій та інформаційний центр для відвідувачів.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.