У Києві з’явилася вулиця імені дисидента Василя Овсієнка

Вулицю Білгородську у Солом’янському районі Києва перейменували на честь українського громадського діяча та дисидента Василя Овсієнка.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст та історик Вахтанг Кіпіані.

"Гарна новина. У Києві відтепер є вулиця Василя Овсієнка. Найскромнішої і найпрацездатнішої людини з усіх, кого я знаю. Це була людина з тієї невеликої Стусової щопти, який віддав себе Україні, був тричі покараний за своє українство і гідність таборами, тюрмами і засланням. Це була людина найвищої проби. Щасливий, що з весни 1991 року мав можливість співпрацювати, а згодом і товаришувати з паном Василем", - написав Вахтанг Кіпіані.

Київська міська рада на засіданні 8 лютого дерусифікувала ще 10 міських об'єктів:

Солом'янський район: проспект Повітрофлотський – проспект Повітряних Сил; вулиця Білгородська – вулиця Василя Овсієнка.

Деснянський район: вулиця Миколи Матеюка – вулиця Василя Іваниса.

Святошинський район: вулиця Булгакова – вулиця Вахтанга Кікабідзе; бібліотека імені Олександра Блока – бібліотека імені Гната Юри.

Подільський район: провулок Яблочкова – провулок Компанійський; безіменному скверу на вулиці Боричів Тік, 17, 19, 21 присвоєно ім'я Ґолди Меїр.

Дарницький район: вулиця Чернігівська – вулиця Братів Чибінєєвих.

Печерський район: вулиця Павла Скоропадського – Бессарабський проїзд.

Шевченківський район: безіменному скверу на вулиці Жилянській присвоєно ім'я Лідії Гончаренко.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".