Книга поета-дисидента Миколи Горбаля вийде англійською мовою

Книга поета-дисидента та колишнього політв’язня Миколи Горбаля "Деталі піщаного годинника: вірші з ГУЛАГу" вийде англійською мовою.

Про це повідомив його син Андрій Горбаль, пише PEN Ukraine.

"Книжка виходить друком у видавництві Lost Xorse Press, в серії перекладів сучасної української поезії. Збірка оформлена малюнками мого дядька, батькового брата – Богдана Горбаля", - розповів Андрій Горбаль.

Переклад збірки зробила Мирослава Стефанюк, викладачка, письменниця та перекладачка, яка живе у США.

Презентація книжки "Деталі піщаного годинника: вірші з ГУЛАГу" відбудеться 5 листопада 2023 року в Детройті, в Українському американському архіві та музеї.

Вірші зі збірки невільницьких поезій "Деталі піщаного годинника" вперше вийшли друком у 1983 році за кордоном, а були написані у 1970-1980 роках під час ув'язнення Миколи Горбаля в радянських концтаборах.

Микола Горбаль народився 10 вересня 1940 року в селі Воловець на Лемківщині в селянській родині. У 1968—1969 рр. навчався на музично-педагогічному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту. 1969 року перевівся на заочне відділення Івано-Франківського педагогічного інституту.

24 листопада 1970 р. був затриманий КГБ у Тернополі і 24 листопада заарештований за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди" (ст. 62 ч. 1 КК УРСР). Інкримінували розповсюдження самвидаву, поеми "Дума", в якій СРСР був зображений як тоталітарна держава, а Україна як колонія.

Засуджений 13 квітня 1971 року Тернопільським обласним судом до 5 років позбавлення волі і 2 років заслання. Покарання відбував у колонії ЖХ-385/19, пос. Лєсной, Мордовія, потім у ВС-389/35 (ст. Всехсвятська Пермської області). Брав участь у всіх протестах політв'язнів, вів підпільну "хроніку зони". В ув'язненні Микола Горбаль написав збірку віршів "Дні і ночі".

У радянських таборах Микола Горбаль відсидів 16 років. Після звільнення його обрали депутатом Київської міської ради. Також він був депутатом Верховної Ради України ІІ скликання.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.