АНОНС: Наукова конференція "Деколонізація України"

2 і 3 лютого відбудеться конференція "Деколонізація України: в теорії і на практиці", яка проводиться в рамках програми "Дослідження сучасної України ім. Дж. Темертея" (TCUP) при Українському науковому інституті Гарвардського університету.

Про це інформує Гарвардський університет.

Мабуть, до анексії Криму та початку війні на Донбасі для пересічних українців термін "деколонізація" означав щось екзотичне, пов'язане з національно-визвольною боротьбою народів Азії та Африки. І це не дивно. Чотири покоління радянських людей виховувалися на ідеях "пролетарського інтернаціоналізму". Десятиліттями російська імперська експансія представлялася як тріумф "дружби народів", а нищення мовного та культурного спадку національних меншин – як закономірний процес творення "єдиного радянського народу".

Усе це остаточно змінилося після 24 лютого 2022 року. Культурне, психологічне, економічне, а відтепер, і військове звільнення від російського домінування стало тим гасло, яке згуртувало всіх українців без огляду на їхні політичні уподобання та етнічне походження. Всі розуміють, що на кону стоїть саме виживання України, як держави, та українців, як народу.

Тож не дивно, що тема деколонізації зараз у всіх на слуху. Але ті вчені, освітяни, урядовці та політики зі США та України, які беруть участь у конференції УНІГУ, намагаються не обмежуватися гаслами. Їх цікавлять усі аспекти цього явища, від теорії деколонізації до практичного втілення ідей та завдань цього глобального соціально–політичного явища.

Як розуміють поняття "деколонізації України" політики, дипломати та громадські активісти? Конференція матиме чотири сесії, на яких буде обговорюватися як визначення цього феномена, так і реалізація його базових цілей.

Як процес деколонізації вплине на внутрішню політику України? Які він матиме наслідки для цього регіону, для Європи та для всього світу? Кожне із цих нагальних питань вимагає відповіді.

Для участі в конференції, як у режимі фізичної присутності, так і в онлайновому форматі необхідно попередньо зареєструватися. Просимо зарані вказати, які саме сесії ви плануєте відвідати. Всі вони відкриті в обох форматах як для учасників, так і для публіки. Наголошуємо, що для кожного з цих форматів треба реєструватися окремо.

Всі сесії відбуватимуться в аудиторії ім. Тсай (Tsai Auditorium, S-010, CGIS South Building). До синхронного перекладу на українську мову можна долучитися у форматі "Зум вебінар".

Програма "Дослідження сучасної України ім. Темертея" (TCUP) Український науковий інститут Гарвардського університету "Деколонізація України: в теорії і на практиці" 2–3 лютого, 2024

П'ятниця, 2 лютого

9:45
Вступне слово

Сергій Плохій (УНІГУ), Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

10:00 – 12:00
Сесія 1: Основні засади деколонізації

Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)
Доповідачі: Тарак Баркаві (Університет ім. Джонса Гопкінса), Марія Соневітскі (Коледж ім. Барда), Катрін Ваннер (Університет штату Пенсильванія / УНІГУ), Кімберлі Сейнт Джуліан-Варнон (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 2: Ширша перспектива: регіональна політика

Модератор: Тімоті Колтон (Гарвардський університет)
Доповідачі: Юджін Фінкель (Університет ім. Джона Гопкінса), Еріка Марат (Університет національної оборони), Норман Неймарк (Стенфорський університет), Йоланта Шиманська (Польський інститут міжнародних відносин)

16:30 – 18:00
Головна промова

Дора Хом'як ("Разом за Україну) Модератор: Емілі Ченнел-Джастіс (УНІГУ)

Субота, 3 лютого

10:00 – 12:00
Вступне слово (відео запис)

Оксана Маркарова, надзвичайний уповноважений посол України у США

Сесія 3: Політика США по відношенню до України

Модератор: Оксана Шевель (Університет ім. Тафта)
Доповідачі: : Володимир Дубовик (Університет ім. Тафта), Юджін Фішел (Університет ім. Джорджа Мейсона), Мелінда Геарінґ ("Разом"), Бенджамін Шмітт (Пенсильванський університет)

14:00 – 16:00
Сесія 4: Українська внутрішня політика

Модератор: Лена Суржко Гарнед ( Університет штату Пенсильванії, коледж ім. Бегренда)
Доповідачі: Олексій Гончаренко (депутат Верховної Ради України), Володимир Кулик (Стенфорський та Колумбійський Університети), Маріам Найєм (незалежний дослідник), Ольга Скрипник (Кримська правозахисна група)

По закінченню роботи 4-ї сесії – прийняття.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.